Боронив Україну на Донецькому напрямку. Згадаймо Миколу Тарасюка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Миколу Тарасюка.

Захисник Микола Тарасюк поліг, захищаючи Україну, 18 жовтня 2025 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.

Микола Тарасюк народився 23 грудня 1988 року у селі Симонів Гощанської селищної ради Рівненської області. 

Навчався у Симонівському ліцеї Гощанської селищної ради Рівненської області. Здобув фах у Рівненському фаховому коледжі Національного університету біоресурсів і природокористування України за спеціальністю «Будівництво та експлуатація будівель і споруд». Згодом поглибив фахові знання у Національному університеті водного господарства та природокористування.

Працював майстром з ремонтних робіт, любив свою справу та завжди виконував роботу відповідально й сумлінно.

Зі слів рідних, Микола був щирим, доброзичливим і життєрадісним, цінував спілкування з друзями, був надзвичайно турботливим батьком та чоловіком. Вирізнявся активністю, товариськістю та щирим ставленням до людей. Любив природу, риболовлю, гру на гітарі та захоплювався спортом.

У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на донецькому та північно-слобожанському напрямках у складі 33‑ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України та 156‑ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Зі слів Миколи, під час служби він відчував себе на своєму місці.

Нагороджений медаллю «Ветеран війни».

Микола Тарасюк загинув 18 жовтня 2025 року. Поховали полеглого захисника 24 лютого на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань новітніх героїв.

У Миколи Тарасюка залишилися донечка, дружина, мати, рідні та друзі. 

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.