Реалії мобілізації, бійки та скандали з цивільними: інтерв'ю з речником Київського ОТЦК
Реалії мобілізації, бійки та скандали з цивільними: інтерв'ю з речником Київського ОТЦК

Реалії мобілізації, бійки та скандали з цивільними: інтерв'ю з речником Київського ОТЦК

У мережі час від часу з'являються відео, які дискредитують роботу ТЦК – де до цивільних застосовуть силу і примусово "пакують" в автобуси, або ж про "жахливі" умови утримання мобілізованих. Водночас і до працівників ТЦК часто можуть ставитися з відкритою неповагою.

У відвертому інтерв'ю 24 Каналу тимчасовий речник Київського ОТЦК та СП Олег Байдалюк розповів, чи законна "бусифікація", чи справді всіх мобілізованих відправляють в піхоту та які конфлікти виникають між ТЦК і цивільними. Більше деталей про роботу територіальних центрів комплектування – читайте далі у матеріалі.

Як цивільні ставляться до працівників ТЦК?

Поки ви до нас йшли, як на вас реагували чоловіки? Чи оминали на вулиці, чи ні?

Ні, а чому? Я ж просто у військовій формі. Звичайна реакція, як на військового. В метро я не один військовий їхав, були інші військові старшого віку. Чоловіки стояли, їм поступалися місцем. Тобто реакція на військових дуже позитивна. Жодних проблем.

Немає негативних реакцій?

Взагалі дивно, чому ми в Україні, яка захищається від варварської навали, у стані кривавої війни, ми говоримо про негативне ставлення до військових. Звідки це все? Як цей наратив взагалі виникає? Серед українців може таке бути, щоб хтось сам свідомо негативно ставився до тих, хто захищає їх від смерті? Як це взагалі пояснити? От ви як це пояснюєте?

Не знаю, складно пояснити. У кожного, мабуть, свої причини. Також накладається дезінформація навколо працівників ТЦК. Ось була інформація від блогерки Раміни Есхакзай про те, виглядає розподільчий центр. Вона показала кадри, які жахають. Київський ТЦК і СП написав, що це не відповідає дійсності. Але як ви таке прокоментуєте? Чи дійсно такі умови можуть бути для чоловіків, яких доправляють до ТЦК?

Це так звані кімнати перетримання, де люди, яких мобілізували, готуються до військово-лікарської комісії (ВЛК), або на відправку після неї. Там вони можуть ночувати, відпочивати, там є їдальні. Я відповідаю за київські обласні ТЦК, але розповім випадки точно такої ж дезінформації з такими ж фото й навіть з відео, але спершу хочу згадати Раміну. Ми з нею особисто знайомі. Рівно два роки тому на Донбасі я супроводжував її на одній з позицій, ми з нею виїжджали до наших артилеристів в бойовій бригаді.

Ви були там пресофіцером?

Мій шлях у війську почався у складі танкового батальйону. Тобто я був мобілізований як механік-водій танку Т-64. І перший мій шлях на передовій – це якраз в складі танкового батальйону. Це був Херсон, коли правий берег ще залишався під окупацією.

Я пережив звільнення Херсона, потім Бахмут, важкі бої там. А Раміну супроводжував як пресофіцер вже, коли формувалась нова бригада. Наш танковий батальйон розформували після Бахмута – тоді у нас залишилася одна бойова машина, і та не на ходу. Тобто в бригаді, в якій я був, танковий батальйон розформували, вона стала мотопіхотною. А мене перевели у новостворену бригаду, де потрібен був офіцер в пресслужбу.

Повне інтерв'ю з тимчасовим речником Київського ОТЦК: дивіться відео

У цій бригаді ми з Раміною об'їздили досить великий шматок передової, я супроводжував її, возив до наших артилеристів, до піхотинців. Вона прекрасно сама все бачить, знає військовий побут, військові настрої й розуміє, що ТЦК – це ЗСУ, це бойовий підрозділ Збройних Сил України. Можна сказати, що це місце сили ЗСУ, адже без ТЦК не буде ЗСУ. Якщо ТЦК не поповнюватиме бойові підрозділи, то їх просто не буде.

Яку потребу в мобілізації закриває рекрутинг?

Припустимо, працює рекрутинг, тому тут можна посперечатись.

Давайте посперечаємось. Скільки рекрутинг дає поповнення? Ви дивились статистику? У Міноборони є чітка статистика.

Ще не дивилася.

Тоді я вам розповім, а ви потім звірите. Станом на початок 2025 року було 38 тисяч звернень через рекрутингові центри щодо вступу до лав ЗСУ. З цих 38 тисяч лише 8 тисяч потім розглядалися як кандидати на вступ до війська. Тобто 30 тисяч прийшли, поспілкувались, розвернулись і пішли.

А чому ж?

Дійсно, чому ж? Чому ви – громадяни України – не йдете служити добровільно? Чому ви розвертаєтесь і йдете по домівках? Ось це рекрутинг. Ось це на добровільній основі. Це те, про що говорять деякі народні депутати, мовляв, треба розігнати ТЦК, замінити їх рекрутинговими центрами. Замініть. Я просто хочу на це подивитися. У вас же є ресурси, є свої освітні центри по всій Україні. От, будь ласка, створіть на їхній базі рекрутингові центри, і ми подивимося.

А скільки дає мобілізація?

Мобілізація дає все інше. Якщо, наприклад, умовно на передову потрібно додатково 100 тисяч бійців, то у відсотковому співвідношенні – 8 тисяч дають рекрутингові центри, і це лише кандидати, а все решта – дає мобілізація, тому можете просто порівняти. Військо зараз наповнюють територіальні центри комплектування. Інших варіантів не існує просто фізично.


Черга на підписання контракту із ЗСУ / Getty Images

Коли людину можуть "бусифікувати"?

А наскільки з цим є проблеми? Тобто є люди, які не відкривають двері, конфліктують з ТЦК. Один зі свіжих випадків опублікували на пропагандистських заборонених ресурсах. Вони підписали, що це нібито конфлікт цивільних і ТЦК, але на відео нічого не зрозуміло. Як часто трапляється, що з військовослужбовцями ТЦК сваряться, кричать нецензурною лайкою?

Спочатку скажу про сам факт інформаційної подачі цього моменту, а потім про так звані конфлікти з військовослужбовцями ТЦК. Матеріал підписали як конфлікт цивільних з ТЦК, тобто все подається як протистояння. Відповідно, формується думка, що цивільні люди проти ТЦК, що ТЦК – це нібито якась окрема структура.

Але якщо запитати цивільних людей, чи ви підтримуєте ЗСУ, чи ви за перемогу України, то підтримка Збройних Сил зараз на рівні 90% і більше. Як може бути, що люди підтримують ЗСУ, а ТЦК – ні? Адже ТЦК – це безпосередньо структура Збройних Сил. Як це можна пояснити? Якщо є раціональне мислення, елементарні логічні зв'язки, то як можна в себе в голові все це вмістити? Як це вкладається у людську логіку, коли одна з частин ЗСУ має негативний рейтинг, а ЗСУ має рейтинг 90%?

А все через те, що працюють такі "інформаційні помийки". Це цілеспрямована інформаційна кампанія нашого ворога. Я відстежував цей процес. Оскільки до війни я був журналістом, то почав відстежувати атаки на ТЦК. Щойно запрацювали ТЦК – не було ніякого хейту. Потім почався вкид з різних телеграм-каналів, від різних блогерів. Мене тоді дивувало, що це були блогери навіть проукраїнського патріотичного спрямування. Мене дивувало, що вони це все публікують.

Йшов вкид про те, що, мовляв, групи оповіщення щось порушують, якось не так вчиняють щодо цивільних. Це було нагнітання з самого початку, а потім це підхопили люди.

Чому, ким це підхопилося? Я був таким самим цивільним, так само мобілізований, чому я це не підхопив? Чому до мене не застосовувалася "бусифікація", як зараз це почали розганяти? Це слово взагалі потрібно викреслити журналістам з ужитку, на мій погляд, так само як слово "ухилянт". Зараз поговоримо про те, як це можна замінити.

Так от немає ніякої "бусифікації". У нас є закон про мобілізацію, який ухвалили тому, що до нас прийшов ворог і почав нас вбивати. Усі добровольці, хто хотів і міг, кинулися на передову. Тримали, тримали, але не тримається одними добровольцями – треба підійматися всім на боротьбу. Закон про мобілізацію, хочеш чи не хочеш, але це закон. Мені прийшла повістка, я взяв її та поїхав до ТЦК.

Як до вас ставилися, коли повідомили, що ви маєте йти служити? Де це було – на вулиці, чи до вас додому прийшли?

Приїхали просто додому. Мені подзвонили в ворота, я відкрив. Один представник ТЦК вже стояв біля хвіртки, а один сидів в машині. Він вийшов, побачивши мене. Запитали, хто я, чи можу показати свій військовий квиток? Так, звісно. Я приходжу з військовим квитком, вони мені виписують повістку. Я думав, що це буде якась піхота. Це був вересень 2022 року, я навіть забув на той час, що за військово-обліковою спеціальністю я – механік-водій танку, тому що це було дуже давно, пройшли десятиліття.

Це коли ви в армії служили?

Так. Тож вони виписують мені повістку, я дивлюся, що там рекомендація з'явитися на такий-то час. Я прийшов наступного дня й офіцер, який зі мною спілкувався сказав, що мене відправляють у танковий батальйон.

А як, до речі, з вами представники ТЦК на вулиці спілкувалися?

Так само, як вони спілкуються зараз. Нічого не змінилося. Вони підійшли, запитали, хто я. Я показав військовий квиток, мені виписали повістку. Якби я почав закривати хвіртку, тікати від них в хату, бігти кудись по вулиці, то так, вони б побігли за мною, бо вони приїхали виконувати свою роботу, свою службу.

Але ж вони не мають права затримувати людей, тільки поліція має право.

Абсолютно. Але на той час не було такої регламентації, хто що має робити й хто не має. Вони приїхали вдвох на одному авто, поліцейських з ними не було. Вручили мені повістку, наступного дня я з цією повісткою приїхав у військкомат і все – далі в танковий батальйон.

А як на ВЛК? Не було у вас скарг стосовно здоров'я, коли ви проходили? Зараз люблять скаржитися, що в когось купа хвороб і все одно беруть.

Насправді, якщо відверто, вперше я пройшов ВЛК, коли вже за її підсумками мене направили до Київського обласного ТЦК. Тобто тоді ніяку ВЛК я не проходив.

У 2022 році все було трохи швидше. Зараз інша процедура.

Яка була ситуація тоді? Почалася війна. Я в Одесі, а росіяни вже зайняли Херсон. Бої йдуть під Миколаєвом. Віталій Кім (голова Миколаївської ОВА, – 24 Канал) постійно виступав зі своїми промовами, щоб всі йшли зупиняти цю навалу під Миколаєвом, тому що далі вони підуть на Одесу. Я якраз в Одесі.

Яка ВЛК? Якби тоді всі бігали за ВЛК, якби тоді всі втікали від ТЦК, якби тоді всі не йшли зупиняти ворога, то невідомо, де ми всі були б зараз, де була б Росія та чи зупинилася б вона.

На жаль, люди часто пишуть в коментарях, що от усіх примусово "бусифікують". На вашу думку, це все-таки міф чи правда?

Не всіх.

У яких випадках?

Тільки в випадках, коли людина відмовляється, чинить спротив.

Але це законно – примусово доставити людину, якщо вона чинить спротив? Чи має право представник ТЦК, самостійно або за допомогою поліцейських, затримати людину, якщо вона не показує свої дані?

Не за допомогою поліцейських. Це поліцейські мають затримати. Звісно (мають право, – 24 Канал), а на яких підставах вони тоді б їздили? Чому в групу оповіщення входять поліцейські? Якраз для того, щоб (діяти, – 24 Канал), коли людина відмовляється слідувати Закону України про мобілізацію, коли вона відмовляється як громадянин України виконувати свій обов'язок громадянина України.

Усі ми, хто пішов на передову одразу у 2022 році, ті, хто зараз там, або ті бійці, які загинули... Вони пішли захищати ваших дітей, захищати вас. Зараз в них діти залишились сиротами, залишились з мамами. Хто буде захищати їхніх дітей? От ви всі тікаєте, бігаєте, ховаєтесь, уникаєте, а хто буде захищати?

Про конфлікти ТЦК з цивільними

У Харкові був доведений випадок, коли представник ТЦК вдарив чоловіка в живіт декілька разів. Це був вчитель історії, який не чинив спротив і сказав про те, що заброньований. Після цього суд все-таки вирішив, що цей чоловік потребує компенсації. Самого ж представника ТЦК визнали винним у хуліганстві та призначили покарання у вигляді обмеження волі на 3 роки. Як часто таке може траплятися і наскільки це адекватно?

Звісно, це неприпустимо. Так само як неприпустимо тікати, уникати захисту своєї країни. Це все людський фактор. Те, що ця людина у військовій формі, те, що вона є в групі оповіщення – ні про що ще не свідчить. Не знаю, це або свідома провокація, або в людини просто не витримують нерви. Я про цього конкретного військовослужбовця зараз не говорю (того, що вдарив вчителя історії, – 24 Канал).

Я можу розповісти про випадки таких зіткнень, які мали місце в межах Київського обласного ТЦК. Це, зокрема, Димерівська громада. У лютому минулого року це сталося і я тоді особисто туди приїжджав, щоб з'ясувати обставини, поспілкуватися з цим військовим.

Робота ТЦК
Робота ТЦК / Getty Images

От я приходжу, там ця група оповіщення – три чоловіки. Двоє одразу там позакривалися, відмовилися говорити. А один хлопчина погодився. Що там відбулося? Під час вручення повістки, коли людина спробувала втекти, відбулася штовханина. Під час якої один військовослужбовець схопив цивільного за одяг і потряс його, а далі в бус.

Чому люди підхоплюють анти-ТЦК-шний тренд? Тому що якщо не звинувачувати ТЦК, то тоді потрібно звинувачувати когось іншого в тому, що ти – громадянин України, не йдеш захищати свою країну, не йдеш захищати своїх дітей.

Це ж треба себе звинувачувати, але ж не хочеться.

А цього ніхто не хоче і через це звинувачують ТЦК. Так от, ми повертаємося до випадку в Димері, що на Київщині. З'ясувалося, що цей військовослужбовець – десь під два метри зростом. Зайшли в кімнату – там тісно стало. Я його запитую, навіщо треба було трясти цивільного, хіба не можна було спокійно все вирішити?

Виявляється, цього військовослужбовця після важкого поранення правої ноги й довгої реабілітації – списали й відправили служити в ТЦК служити, мовляв, він придатний для тилових структур. До цього він був штурмовиком у десантно-штурмовій бригаді, причому виносив своїх побратимів.

Перше його завдання, як він розповідав, – як навчали на тренінгах за стандартами НАТО – винести побратима, а потім уже виконувати загальну бойову задачу. Кров побратимів була на його руках, на його одежі, коли він їх тягнув. Розумієте? Ці крики, ця трагедія, втрата побратима... Після кількох контузій остання – третя – була важкою. З простреленою ногою він уже не міг повноцінно виконувати завдання.

Що могло так підштовхнути його до емоційної реакції? Той чоловік, мабуть, щось йому сказав?

Так, він сказав йому те, що кажуть зазвичай: "Іди сам воюй! Чого ти мене тягнеш?" Розумієте? Це після всіх тих контузій, після того жаху, який він пережив на передовій, виносячи своїх побратимів, йому кажуть: "Іди сам воюй!"

У нас в групах оповіщення зараз у Київському обласному ТЦК немає військовослужбовців, які не були на передовій. Усі вони – після ВЛК, після списання, після штурмових бригад, з бойових підрозділів. Там служать саме такі хлопці.

Але все одно люди кажуть: "Іди сам воюй!" Часто таке буває?

Дуже часто.

Що ваші представники відповідають на це? Вони просто не реагують? Чи мають виправдовуватися кожного разу?

Перш ніж групи оповіщення виїжджають на патрулювання, щоб виконувати свої функції, вони проходять інструктаж. Їм постійно нагадують одне й те саме: ви не можете вестися на провокації, не можете відповідати так само. Діяти максимально коректно – ось головне правило.

Але ви маєте розуміти: перед тобою військовий, який два роки був на передовій – два роки обстрілів, боїв, крові та жаху. І після цього, щоб ти йому не казав, якщо до нього підходять, бризкають балончиком в обличчя, плюють, кричать або починають лаятися: "Іди сам воюй!" – як йому стримати? Як йому це пояснити?

Як часто трапляються випадки, коли силу застосовують першими проти ТЦК? Ми потім бачимо відеозаписи затримань, схожі на ті, що вже були. Але водночас буває, що люди першими провокують – завдають тілесних ушкоджень або бризкають балончиком, як ви кажете.

За цей рік, за офіційною статистикою, було сім випадків нападів на групи оповіщення по Київській області. Так, я зараз кажу саме про область – Київ ми не беремо, це не наша юрисдикція. Сім нападів: у двох випадках застосовували газові балончики, у двох – підручні засоби, там були палиці, ломака, бруківка. А решта випадків – це просто бійки, коли кидалися з кулаками.

І все-таки є випадки перевищення повноважень. Згідно зі статистикою, у Сухопутних військах пояснювали, що серед 218 нібито порушень із боку ТЦК – 91% виявилися фейками. То на якому етапі ці історії розвінчуються? Куди люди звертаються, коли скаржаться на ТЦК? І чи були у вас випадки розслідувань щодо ваших представників?

Зазвичай приходить повідомлення. Ось у такому-то медіаресурсі з'явилося ось таке відео – подивіться. Це не скарга, а просто матеріал. Ніхто офіційно не звертається зі скаргою, не пише заяву, мовляв, такий-то військовий до мене застосував силу. Просто приходить відео з певною ситуацією. От як ми зараз дивилися відео з Харкова – приходить вказівка з'ясувати хто це. І написано, наприклад, – Бровари чи Бориспіль. Ми з'ясовуємо, або ж самі виявляємо такі випадки.

У нас працюють у Сухопутних військах цілі моніторингові центри, які відстежують усі такі події – усе, що хтось десь зняв, зафіксував, поширив. Бо нині ведеться цілеспрямована інформаційна кампанія проти ТЦК. Щоб спростовувати фейки, ми маємо про них знати, бачити їх, відстежувати. Саме для цього працюють моніторингові центри. Щойно з'являється інформація про такий випадок – ми все перевіряємо. І звідси береться вся статистика: 90% чи 91% таких матеріалів – це фейки.

Куди ці матеріали далі передаються – до ДБР чи військової прокуратури? Хто цим займається потім?

Спочатку проводиться внутрішнє розслідування в самому ТЦК, потім у районному та обласному ТЦК. Створюється комісія, проводиться внутрішнє розслідування. З'ясовуються всі обставини. Якщо людина винна і її вина підтверджується, справа передається далі – до ДБР. До цього долучається поліція, яка пише свої висновки, і далі справа передається по ланцюгу на розслідування.

Далі, якщо людина визнана винною, справа потрапляє до суду. Як у випадку з військовослужбовцем, який вдарив учителя: суд ухвалює рішення та призначає покарання. Військовослужбовці – такі самі громадяни України, як і всі інші. Тому так само несуть відповідальність перед законом.

Чи правда, що ТЦК відправляють усіх мобілізованих в піхоту?

Часто люди закидають у коментарях, що всіх, кого мобілізують представники ТЦК, відправляють саме в піхоту. Як часто справді трапляються такі випадки? Це міф чи правда?

Це краще знають люди, які працюють у мобілізаційному відділі. Вони дають дані – чи це мотопіхотні бригади, чи штурмові підрозділи, чи тилові частини. Саме вони цим займаються та розподіляють людей.

Але з того, що я знаю, насамперед має бути конкретне визначення після військової лікарської комісії. Там встановлюється певне обмеження або дозвіл. Тобто військовослужбовець за результатами ВЛК може служити у штурмових підрозділах, у мотопіхотних або тільки в тилових.

Ми розуміємо, що піхоти не вистачає, тому може бути таке, що відправляють насамперед якраз таки туди?

Мабуть, так, це природно. Якщо мотопіхотні підрозділи потребують найбільшої уваги з боку кадрового поповнення та територіального центру комплектування, то, мабуть, так і є.

Але ви кажете, що навіть коли вас призивали ще у 2022 році, то не відправили одразу в піхоту і ви служили за спеціальністю. Тобто, якщо у людини є спеціальність, її насамперед намагаються відправити саме за нею?

Обов'язково! Не намагаються, а відправляють за спеціальністю. Територіальні центри комплектування працюють виключно за професійними напрямками.

А якщо людина не служила?

Тоді людина направляється не в територіальний центр, а в навчальний, де вона проходить підготовку. За результатами того, як вона себе проявила, відбувається подальший відбір. Зазвичай до цих навчальних центрів приїжджають рекрутери з бригад – так звані "покупці". Вони спостерігають, як людина себе поводить, яке в неї налаштування, фізичні кондиції та загальна готовність.

Але є шанс обрати бригаду, поки тебе ще не "перекупили", так сказати? Тобто, якщо ти отримав повістку, з'явився, пройшов ВЛК, є шанс піти туди, де хочеш служити? Чи все-таки коли потрапляєш у навчальний центр, обираєш не ти?

Після того як людина пройшла ВЛК і потрапляє до навчального центру, її можуть направити куди завгодно. Якщо пріоритет – піхотні підрозділи, значить, у піхоту; якщо штурмові – у штурмові. Куди завгодно, згідно з висновком ВЛК, як я казав раніше. Так от, якщо людина хоче обрати для себе щось конкретне, наприклад, бути оператором дронів або служити електриком – будь-яку спеціальність, – то така можливість є.

Я, до речі, перед тим як потрапити в ТЦК, провів півтора місяця у бойовій бригаді. Я займався рекрутингом: нас направили до одного з міст, де проводили рекрутингову кампанію. Ми, як журналісти, могли працювати на телеканалах та агітувати людей долучатися до нашої бригади. І ми пропонували велику кількість посад: частина – бойові, частина – тилові.

Те, що ти йдеш у бойову бригаду, зовсім не означає, що будеш служити на бойовій посаді. Тебе можуть направити в піхоту, у мотопіхотний підрозділ, або ти працюватимеш, наприклад, діловодом. Якщо ти добре працюєш з таблицями Excel, знаєш Word, володієш комп'ютером – це теж цінно. Бо не всі, хто навчався у нас, добре працюють із цими програмами, я вас запевняю. І такі люди теж потрібні.

Про "жахливі умови", в яких тримають мобілізованих

Після того, як людині вручили повістку – куди її везуть? Чи мають там право, наприклад, забрати телефон, не давати протягом доби їжу, воду тощо? Минулого року були прецеденти: журналіст "Економічної правди" писав, що після затримання йому не давали можливості подзвонити, поспілкуватися. Їжу та воду не давали. Хочеться зрозуміти, що є порушенням, а що ні.

Звісно, не давати їжу і воду – це пряме порушення. Це неприпустимо. Що стосується телефонів – так, їх можуть забирати. Це пов'язано передусім із безпековим фактором. Уявіть, коли телефони скупчені: якщо не забирати телефони, а в одному приміщенні перебуває 150 осіб, це створює певні ризики.

Але ж представники ТЦК, мабуть, мають телефони?

По-перше, у всіх представників ТЦК має бути вимкнена геолокація. Там зовсім інший зв'язок, зовсім інший рівень безпеки та інші підходи. Якщо цивільних людей збирають в одному приміщенні, то представники ТЦК не сидять усі разом – вони розосереджені. Особливо враховуючи, що є наказ Головнокомандувача: після атак на територіальні центри комплектування ТЦК мають бути розосереджені. Різні служби працюють у різних локаціях.

А якщо на пунктах перетримки збираються сотні або навіть десятки людей, і вони залишаються з телефонами, це створює скупчення, яке легко простежити, і туди може прилетіти будь-що. Крім того, навіть без телефону люди можуть знімати й робити купу фальсифікацій. Можна зняти все, що завгодно, передати й показати так, як хочеться.

До якого періоду мають право забирати телефон? Це добу чи дві? І скільки взагалі можуть утримувати людину в цьому центрі?

Спершу всім дають можливість сповістити рідних. Тобто, коли тебе мобілізують, ти обов'язково дзвониш рідним і кажеш: "Все, я мобілізований". Навіть якщо телефон забрали – ти вже сповістив.

Ще приклад, чому можуть забирати телефони. Один з військових мав два телефони – один забрали, інший залишився. Це сталося в Бориспільському районному центрі комплектування. Нам надійшло повідомлення і відео, де один із мобілізованих знімає себе та каже: "Дивіться, в яких жахливих умовах ми тут сидимо, як у тюрмі". Це був приклад подачі матеріалу в стилі Раміни Есхакзай – коли люди показують усе в негативному світлі.

То було неправдиве відео?

Відео було з тієї кімнати, але там нічого такого немає: стоять ліжка у два поверхи, все чисто, матраци охайні, прибрано. Їх годують три рази на добу, хліба не бракує. Я взагалі не розумію, хто і кому нібито не давав хліба, що за випадок. Це нонсенс і пряме порушення, такого не може бути. Там годують три рази на добу.

Офіцери, які служать у Бориспільському ТЦК, водили мене, показували умови. Вони їдять у тих самих столових разом із мобілізованими, жодного розділення немає. Та сама кухня, та сама їжа, ті самі продукти. Сплять вони також там, якщо залишається черговий у ТЦК, на тих самих ліжках. Більшість цих "вкидів", навіть те, що зробила Раміна… Раміно, навіщо ти це зробила? Жаху там немає.

З 1 вересня 2025 року представники ТЦК мають носити бодікамери, аби фіксувати все, що відбувається. Чи дійсно зараз усі представники ТЦК мають ці камери, чи ще не надали всім?

Є. Єдине, що у групі оповіщення, якщо три військовослужбовці ТЦК конкретного району входять до групи, не у всіх трьох обов'язково є камери. Є деякі ТЦК, які можуть дозволити або вважають за потрібне, щоб усі троє мали камери. У наших групах оповіщення одна камера обов'язково на всю групу.

Чи мобілізують безхатченків і людей з туберкульозом?

Заступник командира 3 армійського корпусу Дмитро Кухарчук заявив, що ТЦК почали дедалі частіше привозити до навчальних центрів безхатченків, людей з інвалідністю та з відкритою формою туберкульозу. Це міф чи правда?

Що стосується Київського обласного ТЦК, можу сказати: звісно, це неприпустимо. І причина одна – ВЛК. Якщо у людини відкрита форма туберкульозу, як там може бути вказано, що він придатний до 3 штурмової бригади? Це неможливо. Це штурмовий підрозділ, бойова бригада, де мають бути фізично підготовлені хлопці.

Що стосується безхатченків – усе залежить від висновку ВЛК. Безхатченко він чи ні – якщо ВЛК вказує, що людина придатна до служби в бойовому підрозділі, навіть не в тиловому, а в бойовому, що ми можемо зробити?

Ми виконуємо Закон України. Безхатченко він чи ні – яка в нас підстава писати, що людина не має постійного місця проживання, тому не може служити? Це громадянин України. Він може жити не постійно на вулиці, а в якомусь готелі. Масового явища, щоб усіх безхатченків Київщини забрали й привезли до ТЦК служити в піхоті, – немає. Давайте взагалі відмовимося від слова "безхатченко". У нас є громадяни України.

Чи можуть жінки-медики отримати повістку?

Чи справді зараз можуть примусово мобілізувати жінок-медиків?

Мобілізація – це не рекрутинг. "Примусова мобілізація" – це ніби тавтологія. Якщо в нас оголошена мобілізація для всіх громадян України, то всі громадяни України під неї підпадають.

Інша річ, коли мовиться про конкретну категорію – про медиків, наприклад. Цю категорію розглядають інакше, там є особливі рекомендації. Ці особливі рекомендації направляють до ЦК, де їх дотримуються. Якщо є необхідність формування, наприклад, окремих медичних підрозділів, тоді так: звичайні цивільні медики стають бойовими – на підставі закону про мобілізацію.

Тобто жінкам-медикам так само можуть приходити повістки?

Можуть, звісно, чому ні?

Є інформація, що зараз більше охочих жінок йде служити. Зокрема, у соцмережах самі ж жінки пишуть, що йдуть доброволицями.

Ми навіть це дуже популяризуємо. У нас навіть є така тематика – жінки в ЗСУ, бойові медики. Ми дуже активно просуваємо цю тему, щоб жінки добровільно йшли.

На яких посадах жінки можуть бути найефективнішими?

Якщо людина за освітою і за фахом медик, то, звісно, на посаді медика. Але дуже багато зараз йдуть у бойові підрозділи. Я якось переглядав інтерв'ю військовослужбовиці щодо СЗЧ. Ця тема зацікавила в перспективі вирішення. Ось один з аспектів СЗЧ – спосіб переведення. Жінка якраз розповідала, що пішла в СЗЧ, щоб потім перевестися в іншу бригаду на бойову посаду, тому що її перевели на тилову.

Вона – жінка, хоче бути снайпером, хоче вбивати ворогів, а її командування переводить на тилову посаду. Її це не влаштовує, тому вона йде в СЗЧ, аби потім потрапити на передову, розумієте?

Продовження інтерв'ю з Олегом Байдалюком про мобілізацію та роботу ТЦК – дивіться у відео.

Теги за темою
Скандал
Джерело матеріала
loader
loader