Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их
Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их

Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их

Сфера штучного інтелекту продовжує дивувати користувачів новими сервісами, як-от ШІ-браузер. Але разом із вибуховим зростанням індустрії виникають побоювання, що цей бум може перетворитися на чергову спекулятивну бульбашку. Все частіше проводяться паралелі з дотком-бумом кінця 1990-их, який завершився крахом і хвилею банкрутств.

Справді, техно гіганти зараз інвестують колосальні кошти в потужні чипи та дата-центри – рахунок уже йде на сотні мільярдів доларів, а фінальні цифри можуть сягнути трильйонів. Ці витрати фінансуються з різних джерел: венчурного капіталу, позик і все частіше незвичних угод, які вже викликають подив на Волл-стріт.

24 Канал поспілкувався з експертами та дослідив публікації Bloomberg, LA Times та інших видань про те, чи дійсно індустрія штучного інтелекту перетворюється на бульбашку.

У цьому нам також допомогли розібратися експерти:

  • Олександр Краковецький CEO DevRain, CTO DonorUA, має статус Microsoft AI MVP, який присвоюється експертам у ШІ.
  • Олексій Молчановський – керівник Офісу з інновацій Українського католицького університету, старший викладач кафедри прикладної математики та статистики.

Як розкручується ШІ-бульбашка?

Один із приводів для розмов про бульбашку – нечувані масштаби й характер інвестицій у ШІ. Лише один стартап OpenAI уклав низку угод, які фактично створюють замкнене коло фінансових вливань.

Так, корпорація Nvidia нещодавно погодилася вкласти до 100 мільярдів доларів в OpenAI для будівництва гігантських дата-центрів – настільки потужних, що вони могли б забезпечити енергією велике місто.

Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их - Фото 1
Центр обробки даних Stargate AI від OpenAI та Oracle, який будується в Абіліні, штат Техас / Фото Кайл Гріллот / Bloomberg

У відповідь OpenAI зобов'язалася заповнити ці центри мільйонами графічних процесорів Nvidia, тобто значна частина інвестицій фактично повернеться до самого ж виробника чипів. Цю схему можна назвати "круговою" угодою через її замкнений характер. Вже через кілька днів OpenAI уклала подібне партнерство з конкурентом Nvidia – компанією AMD, домовившись закупити її чипів на десятки мільярдів доларів. Ба більше, OpenAI має стати одним із найбільших акціонерів AMD в межах цієї домовленості.

Ніколи раніше стільки грошей не вкладалися так швидко в технологію, яка ще не довела здатності стабільно генерувати прибуток. Ключові інвестори цього буму – насамперед OpenAI та Nvidia – уклали цілу мережу угод з хмарними провайдерами, розробниками ШІ та іншими стартапами, часто з перехресними зобов’язаннями. Така переплетена павутина бізнес-зв’язків викликає дедалі більше занепокоєння – це схоже на штучне створення стрімкого зростання ринку.

Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их - Фото 2
Як Nvidia та OpenAI сприяють розвитку індустрії штучного інтелекту / інфографіка Bloomberg

На кону – практично всі сектори економіки, адже ажіотаж і масове будівництво інфраструктури під ШІ відгукуються скрізь – на ринках боргового капіталу й акцій, в галузі нерухомості та навіть енергетиці.

Компанії, що три роки тому запалили інвестиційну лихоманку довкола ШІ, тепер же власними "круговими" угодами фактично підтримують її полум’я. Таким чином вони зв’язують долі багатьох фірм між собою і, як тепер вважається, підвищують ризики потенційної бульбашки, роздуваючи ринок до небезпечних масштабів.

Показово, що лише OpenAI наразі має угоди з Nvidia, AMD та Oracle на суму, яка разом може перевищувати 1 трильйон доларів. Водночас сама OpenAI шалено витрачає гроші й прогнозує, що не вийде на позитивний грошовий потік аж до кінця десятиліття. Іншими словами, нинішній бум ШІ багато в чому тримається на великих ставках кількох гравців, які інвестують один в одного, сподіваючись на майбутнє зростання.

Трильйони витрат і сумнівна віддача: які ознаки перегріву?

Окрім нетипових інвестиційних схем, стривоженість викликають і самі масштаби витрат на ШІ – вони б’ють історичні рекорди. На початку року CEO OpenAI Сем Альтман оголосив план Stargate – інфраструктурний проєкт вартістю 500 мільярдів доларів. З того часу конкуренти лише підвищили ставки:

  • Марк Цукерберг з Meta пообіцяв вкласти сотні мільярдів у власні дата-центри.
  • Альтман заявив, що OpenAI зрештою може витратити на ШІ трильйони доларів.

Для фінансування цих космічних сум залучаються нестандартні рішення. Зокрема, згадана вище угода Nvidia з OpenAI на 100 мільярдів ставить питання – чи не намагається виробник чипів фактично підтримати свого клієнта, щоб той і далі скуповував його продукцію?

Адже подібні випадки вже траплялися: Nvidia останніми роками інвестувала у десятки стартапів ШІ та хмарних компаній, які згодом витрачали отримані кошти на придбання дорогих чипів самої Nvidia. Угода з OpenAI просто нечувана за масштабом, тож і увага до неї підвищена.

Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их - Фото 3
Генеральний директор OpenAI Сем Альтман і генеральний директор AMD Ліза Су на слуханнях у Сенаті у Вашингтоні / Фото Натан Говард / Bloomberg

Ситуація ускладнюється тим, що на відміну від партнерів-гігантів (на кшталт Microsoft чи Oracle), сам OpenAI не має стабільного прибуткового бізнесу за плечима. За даними видання The Information, цей стартап прогнозує негативний грошовий потік ще багато років і до 2029 року може спалити 115 мільярдів доларів інвестицій. Інші великі технологічні компанії також дедалі активніше лізуть у борги, аби профінансувати небачені витрати на ШІ.

  • Наприклад, Meta взяла кредити на 26 мільярдів доларів для будівництва гігантського дата-центру у Луїзіані, розміром майже з Мангеттен.
  • А консорціум банків на чолі з JPMorgan та Mitsubishi UFJ надає понад 22 мільярди доларів позики компанії Vantage Data Centers для аналогічного мегапроєкту. Обсяги фінансування вражають уяву – і змушують замислитись, чи виправдані вони майбутніми прибутками.

Показовий розрахунок від аналітиків Bain & Company: за їхньою оцінкою, щоб окупити заплановані потужності, підприємства у сфері ШІ до 2030 року повинні генерувати сукупно близько 2 трильйони доларів річного доходу. Однак поточні прогнози свідчать про величезний розрив – очікувані реальні доходи можуть недотягнути до цієї відмітки приблизно на 800 мільярдів доларів. Отже, бізнес-модель поки що не встигає за інвестиціями.

Ще одна ознака можливого перегріву – поява випадкових гравців у гонитві за ШІ-золотом. На хвилі ажіотажу гроші дістаються навіть мало відомим фірмам зі сумнівним досвідом. До прикладу, хмарний провайдер Nebius, що відокремився від російського Яндекса лише у 2024 році, зміг укласти з Microsoft інфраструктурну угоду майже на 19,4 мільярда доларів.

А стартап Nscale із Британії, який раніше спеціалізувався на іншому перегрітому секторі (майнінгу криптовалют), тепер залучений до проєктів будівництва дата-центрів спільно з Nvidia, OpenAI та Microsoft. Коли до перегонів приєднуються такі гравці, це нагадує кінець 90-их, коли під час інтернет-буму інвестиції ринули навіть у відверто слабкі бізнес-моделі.

Чому заговорили про паралелі з бумом дот-ком і чи дійсно є бульбашка?

Шалений ажіотаж навколо ШІ закономірно викликає історичні паралелі. Наприкінці 1990-их інвестори так само масово вкладалися в інтернет-стартапи, часто спираючись на сумнівні метрики на кшталт кількості відвідувачів сайту, а не реальних прибутків. Чимало бізнес-моделей тоді виявилися хибними, а прогнози доходів – перебільшеними.

Телеком-компанії поквапилися прокласти надмірно багато оптоволоконних мереж – зрештою попит не виправдав пропускну здатність, і вже на початку 2000-их галузь захлиснула криза. Коли дотком-бульбашка луснула у 2001 році, безліч компаній збанкрутували, а інші були поглинуті сильнішими гравцями за копійки.

Сьогоднішній бум ШІ має з інтернет-епохою багато спільного. Як і тоді, ми бачимо масштабне будівництво інфраструктури, захмарні оцінки стартапів та показові ознаки багатства. Багато ШІ-стартапів хизуються продуктами та сумами, але не можна не помітити занадто нав'язливе використання абревіатури ШІ.

Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их - Фото 4

Олексій Молчановський

керівник Офісу з інновацій Українського католицького університету, старший викладач кафедри прикладної математики та статистики

Коли перебуваєш усередині стрімкого процесу розвитку технології, як, наприклад, з ШІ, то неможливо сказати, чим це все завершиться. Немає жодної людини у світі, яка володіє повнотою інформації про всі процеси, повʼязані з цією технологією, щоби сказати однозначно, чи ми досягнемо "золотого Ельдорадо", як нам пророкує той-таки Сем Альтман, чи, навпаки, бульбашка невдовзі захлопнеться і ми залишимося з гарбузом замість карети.

На його думку, ШІ-бульбашка – це факт. Адже бульбашка будується коштом надмірних очікувань інвесторів та клієнтів стосовно технології. І ці очікування, особливо щодо популярних технологій, завжди перевищують реальні спроможності технології.

Важливим тут є наскільки бульбашка велика – тобто наскільки ці очікування відірвані від реальності,
– додає співрозмовник і згадує драматичне схлопування тієї самої бульбашки дот-комів та попередньої бульбашки ШІ у 1980-х роках, після якої настала десятирічна зима ШІ.

Молчановський пропонує в цій ситуації слідкувати за сигналами, які підтверджують один з двох основних сценаріїв: технологічна революція на основі ШІ, з одного боку, та велике розчарування у цій технології, з іншого.

Важливими маркерами тут є:

  • реальна перевага для бізнесу від впровадження ШІ: економія на процесах або додаткові прибутки через продажі продуктів або послуг;
  • успішна інтеграція ШІ в бізнес-процеси компаній, автоматизація окремих ділянок бізнес-процесів, а не просто підсилення окремих працівників ШІ, коли ті лише використовують чати для покращення своєї індивідуальної продуктивності;
  • інтеграція ШІ у широкий спектр галузей за межами найбільш цифрових, таких як маркетинг, створення медіа-контенту або написання коду – ці сфери важливі, але навряд чи вони виправдовують інвестиції в обчислювальні центри розміром у кілька трильйонів доларів.

Експерт також додає, що продуктивність ШІ-моделей, які розробляють основні гравці, стають більш-менш однаковими. Тож тепер конкуренція перемикається зі створення ще кращої моделі (бо кожне покращення досягається все дорожчою ціною) на створення продуктів або інтеграцію ШІ в різні екосистеми (Google Workspace або Microsoft 365).

Бульбашка на трильйони: як гіганти роздувають ШІ-ринок і чому експерти згадали про кризу 90-их - Фото 5

Олексій Молчановський

керівник Офісу з інновацій Українського католицького університету, старший викладач кафедри прикладної математики та статистики

Чи для цього потрібні аж такі потужності, за якими женеться Альтман? Я сильно сумніваюся. Також варто дослухатися до науковців, які розробляють той самий ШІ. Наприклад, Ян ЛеКун говорить про те, що поточні алгоритми на основі глибокого навчання досягнули своїх меж продуктивностей і потрібно відшукувати нові підходи. Щодо циклічних інвестицій основними гравцями один одного (безпосередньо або через включення компаній-посередників), то на мою думку, це радше негативний сигнал, який за задумом має продемонструвати потенційний успіх, але більше нагадує про віру в те, що кількість може перерости в якість. Я себе відношу до того табору, який вважає, що простим накачуванням обчислювальними ресурсами ми не досягнемо радикального прориву на кшталт "загального ШІ" (Artificial General Intelligence, AGI).

Олександр Краковецький, CEO DevRain, CTO DonorUA, вважає, що ми спостерігаємо реальну технологічну трансформацію. Генеративний та агентний штучний інтелект поступово змінюють підходи до роботи, навчання й комунікації – спочатку на індивідуальному рівні, а з часом і в межах організацій та цілих галузей, коментує 24 Каналу Краковецький.

Цей процес не є одномоментним: впровадження відбувається поетапно, залежно від готовності бізнесу, регулювання та доступності ресурсів.

Розвиток штучного інтелекту потребує значних фінансових і технічних можливостей: обчислювальної інфраструктури, спеціалізованих чипів, кваліфікованих фахівців, зауважує Краковецький. І жодна компанія не може розвивати це самостійно – навіть такі гравці, як OpenAI, Microsoft чи Google, залежать від постачальників обладнання, партнерів і дослідницьких альянсів.

Тому формування взаємопов’язаних інвестиційних кіл виглядає природним етапом розвитку галузі. Вони не лише підживлюють інтерес інвесторів, а й створюють умови для спільного використання ресурсів і швидкого просування нових технологій. Згодом до цього процесу дедалі активніше долучатимуться й держави.

Але водночас ринок штучного інтелекту залишається надзвичайно чутливим. Висока концентрація капіталу та уваги сприяє спекуляціям і створює ризики тимчасового перегріву. Поки що немає переконливих ознак класичної бульбашки, вважає Краковецький.

Олександр Краковецький

CEO DevRain, CTO DonorUA

Згідно з логікою життєвого циклу технологій, ми все ще перебуваємо на етапі активного розвитку, коли основні відкриття та практичні впровадження тільки формуються. Подальшу динаміку можуть визначити не лише технологічні, а й геополітичні чинники – зокрема, ситуація навколо Тайваню. Сьогодні сервіси на основі штучного інтелекту справді швидко зростають і мають реальних користувачів. Проте ринок залишається чутливим до новин і можливих "чорних лебедів" – подій, що здатні суттєво вплинути як на темпи розвитку, так і на розподіл сил між учасниками.

Отже, відповідь на запитання, чи є ШІ-стартапи новою бульбашкою, не є однозначною. Так, аналогії з дот-комами є, і нинішня хвиля може принести чимало розчарувань і збитків окремим інвесторам. Але водночас у цій хвилі є раціональне зерно: технологія штучного інтелекту реальна і потужна, вона вже змінює світ і, ймовірно, змінить його радикально в наступні роки.

Істина може бути десь посередині – нинішній бум ШІ, напевно, і є бульбашкою, і водночас він фінансує той самий стрибок у майбутнє, на який всі сподіваються.

Джерело матеріала
loader
loader