Турецький бойовий дрон Bayraktar Akıncı отримав обладнання для радіоелектронної боротьби

Турецький ударний безпілотник Bayraktar Akıncı офіційно перейшов до виконання завдань у сфері радіоелектронної боротьби — апарат отримав новий комплект обладнання від компанії Aselsan. Йдеться про встановлення двох спеціалізованих підвісних модулів — ANTIDOT 2-U/S для радіоелектронної розвідки та ANTIDOT 2-U/EA для радіоелектронного придушення. Це дозволяє Akıncı виконувати функції виявлення, глушіння та дезорієнтації ворожих радарів, що раніше потребувало застосування пілотованих літаків.

Нова конфігурація безпілотника була підтверджена компаніями Baykar і Aselsan 24 жовтня 2025 року після публікації відео, де сьомий і десятий прототипи Akıncı виконували польоти з новими контейнерами. Система ANTIDOT 2-U/S відповідає за виявлення, класифікацію та точне визначення координат радіолокаційних випромінювачів противника, передаючи дані на наземну станцію в реальному часі. Модуль ANTIDOT 2-U/EA, своєю чергою, забезпечує високопотужне глушіння та створення хибних сигналів для дезінформації радарів і порушення їхньої роботи.

Розробка стала логічним етапом еволюції Akıncı — з моменту надходження на озброєння Збройних сил Туреччини у серпні 2021 року безпілотник перетворився з платформи високоточної атаки на багатофункціональний вузол спостереження та управління. Потужність енергосистеми, велика вантажність і супутниковий канал зв’язку зробили його природною базою для нових систем електронної боротьби.

Aselsan уже працює над ще потужнішим модулем ASOJ-234U, який планують встановити на центральний пілон Akıncı. Цей підвісний контейнер об'єднає функції радіолокаційної та комунікаційної розвідки, забезпечуючи придушення систем противника на безпечній відстані. У поєднанні з тривалою автономністю польоту це дозволить Akıncı виконувати роль ударного безпілотника далекого радіоелектронного прикриття.

На думку військових аналітиків, перехід Akıncı до виконання функцій електронної боротьби є важливим стратегічним кроком для Туреччини. Така технологія дає змогу вести операції без участі пілотованих літаків, створювати «коридори» для ракетних і авіаційних ударів та підвищувати ефективність місій у зонах із насиченою протиповітряною обороною.