"Білий привид": в Іспанії унікальна іберійська рись уперше потрапила на камери

Відео та фото було зроблено на одному з гірських хребтів Хаена на півдні Іспанії, повідомляє Euronews.

Переглядаючи камери, Ідальго був приголомшений, побачивши іберійську рись із лейцизмом — генетичним захворюванням, що спричиняє часткову або повну відсутність пігментації шкіри, за винятком очей, як у альбіносів.

Фотограф назвав її "білим привидом середземноморського лісу".

"Уперше побачивши "білу іберійську рись" з її білосніжною зимовою шерстю і пронизливим поглядом, я був паралізований. Я не міг повірити своїм очам. Мені неймовірно пощастило стати свідком цього моменту, побачити цю чудову рись в її природному середовищі існування. Моя зустріч із цим представником сімейства котячих стала незабутнім спогадом і змусила мене замислитися над важливістю природи та її охорони... Я сподіваюся, що ця довга історія надихне когось цінувати й захищати природну красу оточуючого нас світу", — написав фотограф.

Більш конкретного місця, де мешкає ця рись, не називають задля безпеки тварини.

Піренейська рись: що про неї відомо

За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), піренейська рись (друга назва — іберійська) вкрита плямами та важить приблизно вдвічі менше, ніж євразійський вид, має довгі ноги та дуже короткий хвіст із чорним кінчиком. Її шерсть рудувато-коричнева з темними плямами, характерна "борода" навколо морди і чорні китиці на вухах, що виступають.

Популяція іберійської рисі почала неухильно скорочуватися в XX столітті після того, як на неї полювали браконьєри, і до 2002 року у світі залишилися тільки дві ізольовані популяції, що розмножуються, які налічують близько 100 дорослих особин і 25 самок.

Завдяки масштабним спільним зусиллям іспанської національної та регіональної адміністрацій, різних неурядових організацій і фінансованої Європейським союзом програми Life Projects вдалося врятувати цей вид від вимирання. Перепис 2015 року засвідчив, що у світі налічується 404 дорослих особини рисі, а до 2025 року їхня чисельність сягнула близько 2000 особин.

Вона мешкає на території обох країн Піренейського півострова і поширилася в таких географічних районах, як Сьєрра-Морена, гори Толедо, іспано-португальський басейн Гвадіани і Доньяна, а також в інших місцях, де відбувається їхня реінтродукція, що було б немислимим ще кілька років тому, наприклад, у Сьєрра-Палентина.

Незважаючи на зусилля іспанської та португальської влади з охорони природи, як і раніше вважається Міжнародним союзом охорони природи вразливим видом. Прогрес перебуває під загрозою після того, як кілька регіональних урядів Іспанії піддалися тиску фермерів і мисливців, які заборонили реінтродукцію виду в дику природу. Противники програми збереження рисі стверджують, що дикі кішки полюють на домашню худобу, а також на кроликів і куріпок.

Нагадаємо, кіт самостійно евакуювався з фронтового Донбасу до Черкас.

Також повідомлялося, що дослідники вивели абсолютно нову породу кішок, яка наполовину являє собою пустельну рись, а наполовину дику кішку з джунглів. Нову породу було виведено для того, щоб створити домашню кішку, що нагадує дику, але без непередбачуваної поведінки.