Через 8 тижнів Росія може стягнути нову армію: як зміниться мобілізація в Україні

В Україні продовжують жваво обговорювати тему ймовірної мобілізації Росією своїх резервістів. За різними оцінками експертів, їхня кількість становить близько 2 мільйонів. Якщо певна частина потрапить до війська, то не виключено, що Україна буде вимушена відповідати дзеркально на такий «турборежим» російської мобілізації.

Яким саме може стати цей «турборежим» та чи буде Україна збільшувати темпи мобілізації — про це в коментарі для ТСН.uaвисловив свою думку військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко.

«Є декілька моментів, на які варто звернути увагу. По-перше, в Росії з 2026 року розпочинається цілорічний обов’язковий призов. Не тільки весною та восени, а майже кожного місяця. Раніше, весною та восени, вони набирали приблизно 130 тисяч відповідно. На місяць це було 30-40 тисяч», — каже військовий експерт.

Та продовжує: «Ми повинні розуміти, що обов’язково мобілізованих буде приблизно 40 тисяч щомісяця. Це говорить про те, що протягом року Росія зможе тільки за рахунок обов’язкового призову набрати 500 тисяч. При цьому буде збережений добровільний призов за контрактом. Зараз цей показник у них — близько 30 тисяч на місяць. Тобто протягом року 350 тисяч мінімум. Сумарно — це 850 тисяч».

За оцінками Коваленка, мобілізаційна система Росії надає можливість набирати щомісяця приблизно до 100 тисяч.

«Ми ніяк та ніколи не мали можливості конкурувати з Росією щодо залучення людського ресурсу. Тому для нас важливо використовувати не такі «сокирні» методи, примітивні, мовляв, давайте завалимо їх «м’ясом». Це не буде працювати проти РФ, тому як у неї його набагато більше», — констатує аналітик.

Збільшувати темпи мобілізації чи шукати інший вихід

На це питання Коваленко відповідає так: «Ми повинні кожного військовослужбовця використовувати максимально ефективно. Основний наш аспект — високотехнологічний підхід до вирішення проблем з великою людською масою росіян. Свого часу нам вдалося зупинити росіян у їхній механізованій перевазі. У них було набагато більше техніки, ніж у ЗСУ. Зараз ми бачимо, наскільки вони в цьому виснажені. Питання виснаження російського людського ресурсу — це ще більший виклик. І цей процес повинен бути поставлений не в форматі «скільки нам треба мобілізувати», а як нам треба мобілізувати».

На думку Коваленка, зараз, під час мобілізації є і неприйнятні методи.

«Ми повинні були давно перейти на мобілізацію, яка була б фінансово привабливою, фінансово мотивованою. Але цього досі не відбувається. На полі бою ми повинні адаптуватися до того, що в наступному році нам доведеться воювати з ще більшою армією людського ресурсу. У 2025 році (з боку Росії — Ред.) був достатньо піковий показник використання піхоти у порівнянні з 2022, 2023 та навіть 2024. А 2026 (який настане через 8 тижнів — Ред.) буде ще більш інтенсивнішим. Ми повинні готуватись до війни з великою, масштабною біомасою», — оцінює ризики Коваленко.

Але вважає цілком можливим те, що Україна зможе адаптуватись.

«Цілком реалістично. У більшості випадків приймаються рішення, коли потреби українського війська задовольняються, але, з іншого боку на максимум не використовується той ресурс, який треба задіяти. Особливо це стосується протипіхотних загороджень, протипіхотних мін та багато чого іншого. Є комплекс дій, який може підвищити рівень втрат піхоти Росії. Не всюди це задіяно», — каже він.

Та додає про те, як Росія ще зможе збільшувати свою армію окупантів.

«Я думаю, що в 2026 році ми побачимо зміни в російському законодавстві. Під акомпанемент цілорічного призову росіяни можуть внести поправки щодо того, що строковик буде мати такі обов’яки, як і контрактник. Тобто повинен направлятись в зону бойових дій», — каже Коваленко.

Виїзд 18-22-річних українців за кордон

Зважаючи на те, що в Україні від вересня цього року точиться багато дискусій щодо дозволу виїздити за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років, Олександр Коваленко зауважив, що на його думку, Україна через це втрачає мобілізаційний ресурс.

«Я ставлюсь негативно до цього. Вважаю, що це була помилка. Ми не тільки втрачаємо потенційний людський ресурс, який міг би стати потенційним захисником. Ми втрачаємо професійний ресурс, який би сплачував податки та підтримував би економіку. Я більш, ніж впевнений, що більша частина тих, хто виїжджає, ця вікова категорія, — вони не повернуться», — припускає Коваленко.

Китайський гороскоп / © Unsplash Прапор Латвії / © Unsplash Гороскоп / © Credits БпЛА атакували ТЕЦ у Орлі