На це здатні навіть шимпанзе: мавпи готові змінювати переконання за наявності незаперечних фактів

Психолог Ханна Шлейхаус з Ухтерського університету з колегами провели серію експериментів, спрямованих на перевірку метакогнітивних здібностей шимпанзе. Учені вперше в історії спостерігали, як тварини зважують різні види доказів і змінюють свої переконання у відповідь на вагомі аргументи, пише Science Alert.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами дослідників, це найсильніший і найскладніший тест для розуміння так званих "доказів другого порядку". За словами Шлейхаус, тепер у нас є докази, що дозволяють стверджувати: раціональність у своїй фундаментальній формі не є унікальною рисою людини.

Аристотелівська філософська школа вважає людину "раціональною" твариною — єдиним видом на планеті, здатним ухвалювати обґрунтовані рішення. Однак останніми роками вчені дедалі більше схиляються до того, що таке твердження зарозуміле і, ймовірно, неправдиве.

Однією з передбачуваних визначальних характеристик людського мислення є раціональність. У рамках нового дослідження вчені визначили її як здатність формувати переконання про світ на основі фактичних даних. За появи нових даних раціональна істота здатна зважити два набори даних і, що важливіше, переглянути власні переконання, якщо вони суперечать фактам.

Перевірити це на тваринах — непросте завдання. У новому дослідженні вчені розробили серію з п'яти експериментів із шимпанзе в заповіднику на острові Нгамба в Уганді. У кожному експерименті вчені ховали шматочок яблука в коробці і чекали, поки шимпанзе вибере коробку на основі представлених доказів.

Учені використовували кілька видів доказів:

• візуальні — шимпанзе бачили, як учені клали яблуко в коробку або бачили саме яблуко в прозорій коробці;
• слухові — деренчання в коробці (вважалося слабшим доказом).

Перші два експерименти були найпростішими: тваринам показували дві коробки, а потім надавали докази в одній із них. Коли сильніший доказ пред'являвся раніше за слабший, шимпанзе, як правило, дотримувалися свого початкового вибору. Коли ж спочатку пред'являвся слабший, вони змінювали своє рішення.

У наступному експерименті вчені додали ще одну коробку, для якої не було надано жодних доказів, а потім прибрали коробку з сильними доказами. У цьому випадку шимпанзе частіше вибирали коробку зі слабкими доказами, ніж коробку без доказів.

У четвертому експерименті команда пред'являла або надлишкові, або нові слабкі докази. У першому випадку дослідники двічі струшували коробку, і шимпанзе чули, як усередині коробки деренчить один і той самий шматочок їжі; у другому випадку шимпанзе демонстрували звук падіння в коробку другого шматочка їжі. Результати виявилися цікавішими. Шимпанзе, як правило, вибирали нові, додаткові докази замість надлишкових, що свідчить про те, що вони здатні розрізняти нову і стару інформацію.

У п'ятому експерименті шимпанзе показали, що попередні докази можуть бути неправдивими — наприклад, шматочок яблука виявлявся лише картинкою або каменем, що деренчить у коробці. У цьому разі шимпанзе частіше змінювали свою думку, відкидаючи докази, що вводять в оману, на користь більш надійних сигналів.

Результати чітко показують, що інтелект шимпанзе може бути трохи ближчим до того, що ми визначаємо як людський інтелект. Тварини діють не лише інстинктивно, їхня поведінка має певну закономірність, і вони справді слідують фактам з навколишнього світу. Дані вказують на те, що тварини здатні зважувати й порівнювати факти, а не просто реагувати на них.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що шимпанзе вкотре здивували вчених: демонструють заразну "мокру" поведінку.

Раніше Фокус писав про те, чи справді у людей і шимпанзе майже 99% спільної ДНК: все не так просто, кажуть учені.