Один із найрідкісніших пінгвінів у світі здивував учених: це дасть змогу врятувати птахів, що вимирають

Пінгвіни хойхо (Megadyptes antipodes) мешкають винятково на материковій частині Нової Зеландії, а також на островах Ендербі та Кемпбелл і є доволі цікавими птахами: їхні яскраво-помаранчеві очі неможливо не помітити, а дивовижний крик ні з чим не сплутати. Птахи також влаштовують свої гнізда під густою рослинністю, що також незвично для пінгвінів, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

На жаль, вид перебуває під загрозою зникнення: за останні три десятиліття популяція птахів значно скоротилася. За оцінками вчених, у дикій природі залишилося лише 22600-3000 статевозрілих особин, а на материку — менше ніж 150 пар, що гніздяться. Учені вважають, що вимирання виду пов'язане з низкою чинників, включно з втратою середовища проживання і смертністю від прилову. Однак зростання захворюваності серед пташенят хойхо з 2019 року, відомої як респіраторний дистрес-синдром (РДС), також справило значний вплив.

Розуміння біологічного коду видів, що перебувають під загрозою зникнення, є важливою частиною природоохоронної діяльності. Це може допомогти вченим виявити вразливі місця виду, наприклад, здатність боротися з хворобами або адаптуватися до мінливих умов навколишнього середовища.

У новому дослідженні команда з Університету Отаго проаналізувала ДНК 249 хойхо з материка та островів. Результати несподівано виявили докази, що підтверджують існування трьох окремих видів. Зазначимо, що стаття ще не пройшла рецензування й опублікована у вигляді препринта.

Далі вчені порівняли геноми з геномами двох вимерлих пінгвінів і виявили, що три підвиди являють собою глибоко дивергентні лінії — птахи віддалилися один від одного в період між 5000 і 16 000 років тому.

За словами автора дослідження, доктора Мела Янга та Департаменту охорони природи, отримані результати можуть пояснити, чому південна популяція пінгвінів хойхо не має ознак синдрому RDS порівняно з північними популяціями. Утім, автори визнають, що питання про наявність генетичних відмінностей усе ще залишається відкритим і потребує подальших досліджень. Проте є надія, що відкриття трьох підвидів допоможе оптимізувати зусилля із захисту пінгвінів, особливо з огляду на вразливість материкової популяції.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені з'ясували, як і коли пінгвіни розвинули свої дивовижні крила.

Раніше Фокус писав про те, що вчені розповіли, чи можуть пінгвіни пітніти.