"Космічний океан" біля чорної діри: астрономи знайшли найбільший резервуар води у Всесвіті

Астрономи виявили найбільший і найвіддаленіший відомий резервуар води у Всесвіті — це велетенська хмара водяної пари, що оточує квазар APM 08279+5255 на відстані понад 12 мільярдів світлових років від Землі. Резервуар містить колосальну кількість води: у 140 трильйонів разів більше, ніж у всіх океанах нашої планети, і підтверджує, що вода існувала в значних обсягах, коли Всесвіту було менше ніж 1,6 мільярда років.

Про це пише The Daily Galaxy.

«Космічний океан» навколо надмасивної чорної діри

Квазар, біля якого було знайдено цей «космічний океан», є надзвичайно яскравим, енергетичним ядром молодої галактики, яка живиться надмасивною чорною дірою. Сам квазар APM 08279+5255 випромінює енергію, яка в тисячу трильйонів разів перевищує енергію Сонця. Виявлена водяна пара оточує чорну діру у вигляді великої газової хмари, яка простягається на сотні світлових років.

Для виявлення цієї невеликої кількості радіо- та субміліметрового випромінювання з глибокого космосу, вчені використовували комбінацію потужних телескопів: об’єднаний масив для досліджень у міліметровому діапазоні (CARMA) та інтерферометр Плато де Бюр у Французьких Альпах.

«Середовище навколо цього квазара є абсолютно унікальним, оскільки воно виробляє таку величезну масу води. Це ще одна демонстрація того, що вода була поширена у всьому Всесвіті, навіть на зорі його існування», — заявив Метт Бредфорд, науковець Лабораторії реактивного руху NASA, який очолював одну з дослідницьких груп.

Вода існувала раніше, ніж вважалося

Присутність такої великої кількості води в настільки віддалену епоху кидає виклик давнім припущенням про терміни формування молекул у Всесвіті. Донедавна науковці вважали, що складні молекули, як-от вода або чадний газ, не могли існувати у великих кількостях так скоро після Великого вибуху.

Це відкриття свідчить про те, що масивні галактики та надмасивні чорні діри вже тоді були «хімічно зрілими», тобто здатними створювати та підтримувати молекулярні будівельні блоки, необхідні для формування зірок і планет.

Крім того, дослідження надає ключове розуміння того, як матерія циркулює галактиками. Коли квазар нагріває навколишній газ і пил, він стимулює хімічні реакції, які виробляють молекули води, а ті, своєю чергою, живлять процес формування зірок. Цей зв’язок між активністю чорної діри та молекулярним розмаїттям дає вченим нову основу для розуміння еволюції галактик.

Дорожня карта для майбутніх місій

Це відкриття не лише змінює уявлення астрономів про космічний розподіл води, але й впливає на планування майбутніх місій. Обсерваторії, як-от ALMA (Атакамський великий міліметровий/субміліметровий масив) та JWST (Космічний телескоп Джеймса Вебба), тепер мають чітку «дорожню карту» для пошуку подібних резервуарів у ще більш ранні епохи.

Картування цих багатих на воду середовищ може допомогти визначити, де саме з часом могли сформуватися планетарні системи, здатні підтримувати життя. Це нагадує, що основні інгредієнти для життя були «записані» у саму структуру Всесвіту від самого початку його існування.

Повітряна тривога / © ТСН Місячний посівний календар на листопад 2025 року / © unsplash.com Міноборони РФ / © Міноборони Росії Спарювання азійських ропух