Чому у людей немає хвостів: хто їх поцупив і що ми отримали натомість
Чому у людей немає хвостів: хто їх поцупив і що ми отримали натомість

Чому у людей немає хвостів: хто їх поцупив і що ми отримали натомість

Вчені знайшли у ДНК людини «винного» у втраті хвоста

Більшість ссавців мають хвіст і чудово з ним справляються: кішки використовують його як гіроскоп, собаки — як комунікаційний прапорець, а мавпи — як додаткову руку-захоплювач. А ось ми, люди, маємо лише куприк — невеличке нагадування про славетне минуле. І що найсмішніше: виявляється, ми втратили цей корисний придаток не тому, що мудро еволюціонували до прямоходіння, а через випадкову, незграбну і дуже швидку генетичну помилку 25 мільйонів років тому.

Про це пише IFLScience.

Прощавай, хвостику

Технічно, ми всі починали свій шлях із хвостом. Людський ембріон на 5–6 тижні внутрішньоутробного життя має його з 10–12 хребцями, але потім він чемно зникає. А ось наші предки, великі мавпи (горили, шимпанзе, орангутанги), сказали хвостикам «бувай» раз і назавжди.

Раніше науковці були впевнені: ну, звісно, хвіст відпав сам собою, бо заважав ходити на двох ногах. Логічно? Ні! Біологічний антрополог Ліза Шапіро зазначає, що це не так.

«Хвіст був втрачений першим. Локомоція, яку ми асоціюємо з живими мавпами, еволюціонувала вже згодом», — пояснила науковиця.

Виходить, спочатку хтось просто забрав у наших предків хвости, а вже потім вони почали думати, як їм зручніше пересуватися.

Ген, що «стрибає» — справжній хуліган еволюції

Справжнього винуватця цієї еволюційної «зради» знайшов вчений Бо Ся зі своєю командою. Свого часу він отримав травму куприка і, очевидно, вирішив розібратися, хто ж його так підставив у минулому. Порівнявши ДНК безхвостих і хвостатих мавп, дослідники знайшли того самого «хулігана».

Це був невеликий фрагмент ДНК, відомий як Alu-елемент. Уявіть, що це такий собі ген-вантажник, який може «стрибати» по геному і викликати мутації, де йому заманеться. Виявилося, що він просто вліз у ген TBXT, який відповідає за довжину хвоста, і зіпсував усю його роботу. Цей фрагмент був ідентичний у всіх безхвостих мавп і повністю відсутній у хвостатих.

Команда вчених вирішила перевірити, наскільки «криворуким» був цей Alu-елемент, і провела експеримент на мишах:

«Вони вставили Alu-елемент у гени хвоста мишей, і бум: жодного хвоста», — розповів співавтор дослідження Ітай Янай.

Тобто, все відбулося не поступово, а «одним махом». Таке собі генетичне «видалення файлу» без попередження.

Дорога розплата за «розумний» вигляд

Звісно, в еволюції ніщо не дається задарма. Цей швидкий стрибок у «безхвосте» майбутнє мав свою ціну. Вчені помітили, що миші з такою «модифікацією» не просто втратили хвіст, але й отримали значно вищий ризик розвитку дефекту спинного мозку, дуже схожого на людську патологію Spina Bifida (розщеплення хребта). Це вроджена проблема, яка вражає приблизно одну дитину з 1000 новонароджених.

Попри такий серйозний побічний ефект, мутація чомусь закріпилася і стала нормою. Науковці припускають, що користь від відсутності хвоста була настільки великою, що вона переважила навіть ризик патології.

«Мав існувати такий величезний еволюційний тиск, щоб втратити хвіст. Настільки великий, що навіть якщо це супроводжувалося ціною цієї жахливої патології, воно того вартувало», — стверджує Янай.

Що ж, схоже, що наші предки дуже хотіли мати «розумніший» вигляд, і погодилися на дивний обмін: хвіст на ризик вродженої патології. Яка саме була та «величезна» перевага, досі залишається загадкою. Можливо, хтось просто втомився чистити наш геном від бруду.

Найгірші свекрухи народжуються під цими знаками зодіаку / © Фото з відкритих джерел

Читати публікацію повністю →

Трофей Ліги чемпіонів / © Associated Press

Читати публікацію повністю →

Відключення світла / © ТСН

Читати публікацію повністю →

Як майбутнє стоматології дозволить вирощувати власні зуби заново / © unsplash.com

Читати публікацію повністю →

Джерело матеріала