У Німеччині підрахували, скільки українських біженців мають роботу

5 листопада, 12:09

За останні три роки частка громадян України працездатного віку в Німеччині, які працевлаштувалися, зросла більш ніж втричі.

Про це свідчать дані дослідження німецького Федерального інституту демографічних досліджень.

Вказується, що якщо влітку 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Німеччині лише 16% українських біженців мали роботу, то через 3 роки цей показник вже становить 51%.

"Багатьом українкам і українцям вдалося знайти роботу після проходження інтеграційних та мовних курсів", - розповів керівник даного дослідження Андреас Етте.

Примітно, що з 2022 року науковці кожні пів року опитували обраних для участі в дослідженні українських біженців. Минулого року до участі в опитуванні залучили й тих, хто знайшов у Німеччині прихисток на більш пізньому етапі.

Зазначається, що за останні роки покращилася не лише ситуація з працевлаштуванням, а й рівень задоволеності роботою серед українців.

Якщо порівнювати дані з 2023 роком, загальна частка респондентів у віці від 20 до 50 років, які "задоволені" або "дуже задоволені" своєю роботою, зросла з 87 до 94 %.

Згідно з результатами дослідження, найбільш кваліфіковані українці прибули до Німеччини під час першої хвилі втечі від війни в Україні. З того часу середній рівень освіти українських біженців знизився.

Науковці в рамках дослідження вивчали також родинні та соціальні обставини, в яких живуть українські біженці в Німеччині. Виявилося, що 29% жінок, яки виїхали до Німеччини з України без чоловіка, більше не перебувають в стосунках з партнером. При цьому, станом на 2025 рік майже половина всіх українських жінок, що втекли до Німеччини, розповіли, що хочуть бути в Німеччині максимум кілька років. Ті жінки, чий партнер перебуває в Німеччині, навпаки, хотіли б залишитися тут назавжди.

Автори дослідження вирішили окремо з'ясувати, в кого більше бажання залишитися в Німеччині. Виявилося, що близько чверті дітей та підлітків не хочуть залишатися в цій країні, тоді як їхні батьки, навпаки, хочуть жити тут назавжди.

Вказується, що знання німецької мови в цьому плані, очевидно, є надзвичайно важливим, проте не вирішальним фактором. Наводяться дані, що майже половина дітей та підлітків з України оцінює свої знання німецької як "хороші" або "дуже хороші", а ось серед їхніх батьків цей показник складає лише 8%.

В матеріалі йдеться, що ключ до інтеграції дітей та підлітків, окрім знання німецької мови, лежить передусім у позашкільних заняттях та наявності друзів в країні. Дослідники вважають, що поки що українські діти відчувають не такий міцний зв'язок зі школою, як решта їхніх однолітків у Німеччині. На їхню думку, онлайн-навчання в українській школі та навчання в класах для біженців погіршують відчуття з німецькою школою.

Джерело матеріала