Як в ЄС обговорюють заборону газу РФ і хто виступає за послаблення

ЄС наблизився до історичного рішення – заборонити імпорт російського газу.

20 жовтня Рада ЄС погодила спільну позицію щодо нового Регламенту про поетапне припинення імпорту російського газу – ключового документа в рамках дорожньої карти REPowerEU щодо припинення залежності від російської енергії.

Проте не все так просто, адже позиція Ради ЄС – слабша, ніж очікувалося.

Тож попереду – боротьба за жорсткіший фінал REPowerEU.

Про боротьбу, яка триває між інституціями Євросоюзу щодо заборони на купівлю російського газу, читайте в колонці експертки Razom We Stand Катерини Концур Боротьба за заборону російського газу: чи вдасться уникнути послаблень у санкціях ЄС.

Далі – стислий її виклад.

Авторка колонки зазначає, що Рада ЄС 20 жовтня нарешті ухвалила свою позицію щодо Регламенту про поетапне припинення імпорту російського газу, зайнявши більш вигідну для Росії позицію порівняно з жорсткішим рішенням Європейського парламенту від 17 жовтня 2025 року.

Наступний, третій етап – це тріалог між Європарламентом і Радою ЄС та Єврокомісією, що передбачає три раунди політичних тристоронніх переговорів: 6 і 20 листопада та 2 грудня.

А остаточне рішення очікується вже в грудні, додає експертка.

Рада ЄС підтримала поступовий підхід, тоді як Європарламент займає більш жорстку позицію і наполягає на прискоренні темпів заборони купівлі нафти і газу.

"Розбіжності в позиціях Європарламенту та Ради ЄС є дуже суттєвими", – наголошує Катерина Концур.

За оцінкою Razom We Stand, ЄС може позбавити військову машину Путіна додатково 29 млрд євро за період 2026–2028 років, якщо вибере більш жорстку та швидку заборону на російські енергоносії, запропоновану Європарламентом.

Під час дискусій у Раді ЄС, розповідає авторка колонки, країни поділилися на три табори: "Проактивні" (Польща, Швеція, Хорватія, Португалія й держави Балтії – за найшвидшу відмову), "Критики" (для Угорщини та Словаччини російський газ залишається "питанням виживання"), "Застережливі" (Австрія, Італія, Греція та Румунія – погоджуються із загальною метою, але мають свої побоювання).

Водночас Франція, Іспанія та Бельгія – великі імпортери російського СПГ – прагнуть гарантій від комерційних судових позовів після розірвання довгострокових контрактів, додає представниця Razom We Stand.

За оцінками Razom We Stand, Росія втратить до 5 млрд євро на рік через заборону спотових/короткострокових контрактів в ЄС з 1 січня 2026 року і близько 15 млрд євро через повну заборону всього імпорту (як трубопровідного, так і СПГ) з 1 січня 2027 року.

"ЄС має встановити чіткі дати без лазівок: заборона нових контрактів на імпорт російського газу, нафти й нафтопродуктів – з 1 січня 2026 року; повна відмова від усього постачання – не пізніше 1 січня 2027 року, саме так, як передбачає 19-й санкційний пакет ЄС", – пише Катерина Концур.

На її думку, перехідні періоди для заборони імпорту газу СПГ-терміналами слід скоротити, а винятки для країн без виходу до моря – скасувати.

Жодна "географічна специфіка" не може бути виправданням для фінансування війни, наголошує експертка.

Також вона підкреслює, що Регламент про поетапне припинення імпорту російського газу має бути синхронізовано із санкційними пакетами, зокрема щодо заборони страхування "тіньового флоту".

"ЄС має запровадити обов’язкову систему трасування енергоносіїв, надати митним органам право блокувати постачання сумнівного походження та створити "реєстр порушників" – компаній і суден, яким буде заборонено доступ до ринку", – зазначає експертка.

Докладніше – в колонці Катерини Концур Боротьба за заборону російського газу: чи вдасться уникнути послаблень у санкціях ЄС.