Командир пройшов крізь пекло та пережив обстріли фосфором: діти залишились без тата

Іван Сенів пройшов крізь "гарячі" бої у Бахмуті та виводив звідти побратимів. Однак повернутися до родини він так і не зміг.

Іван Сенів пройшов крізь справжнє пекло. Він захищав Україну на найгарячіших точках, щодня був на крок до смерті, захищав побратимів та дарував їм шанс на життя, витягаючи їх з під куль. Молодший сержант мріяв повернутися до своєї коханої дружини та двох прекрасних діток, але його серце перестало битися. Наталя Сенів розповіла Главреду про те, через що довелося пройти її чоловіку.

Іван Сенів – що про нього відомо

Іван Сенів був добрим та щирим чоловіком. Він намагався зробити все для своєї родини. У нього та Наталі народилися двоє прекрасних діток – Діана та Сашко. Чоловік дуже любив своїх діток, піклувався про родину.

Іван намагався проводити з дітьми весь свій вільний час. Вони ходили на рибалку, по гриби, їздили відпочивати. Дружина та діти були найважливішими у його житті.

На момент початку повномасштабного вторгнення Іван був за кордоном, а Наталя з дітками в Україні. Вони перебували у відносній безпеці на заході, тому не хотіли виїжджати за межі держави. Іван дуже хвилювався за рідних, тому вирішив повертатися додому.

"Він пройшов крізь пекло"

Іван Сенів потрапив на фронт у січні 2023 року. Він виконував бойові завдання у Донецькій та Луганській областях. Іван став командиром відділення 2 кулеметного взводу роти вогневої підтримки.

Він прикривав собою побратимів, виносив поранених та загиблих воїнів. Іван особисто брав участь в обороні Бахмуту, коли там точились пекельні бої. Тоді росіяни використовували всю можливу зброю, "стираючи" місто та вбиваючи наших людей.

"Там був страх. Вони просиділи без зброї у дитячому садочку, а через дорогу були російські окупанти. Вже потім їм передали зброю. Коли міст зірвали, то вже їжі в них не було, а інтернет був раз в тиждень. Там було пекло. Там хлопці не витримували. Коли вони з Бахмута виходили, вони 12 кілометрів йшли пішки. Він на позиціях знімав відео і кидав дітям, бо не знав, чи вернеться", - розповіла Наталя.

Іван та його побратими пережили фосфорні обстріли. Вони тижнями дихали отруйними парами після цих страшних обстрілів. Через це у нього почалися серйозні проблеми зі здоров’ям по всьому організму, навіть почалася втрата зору. При цьому Іван продовжував рятувати своїх побратимів.

"Там було пекло. Він забирав і виводив військових, які були "200" та "300", надавав їм першу допомогу. Хлопці хотіли жити, плакали: "Допоможи". Він і допомагав. Він потрапив до лікарні потрапив, а потім знову повернувся у Бахмут", - каже дружина.

У Бахмуті він отримав контузії та осколочні поранення. Один з осколків так і не далося дістати з плеча. Іван забезпечив успішний відхід бойової групи, чим зберіг життя особового складу, коли втримати позиції вже було неможливо.

"Він вже був "300", але міг ходити, то забирав тіла загиблих і поранених, бо не було кому", - розповідає жінка.

Протягом цих запеклих боїв у військових навіть не було нормальної їжі та зв’язку. Наталя тижнями не могла зв’язатися з коханим, думаючи, що з ним щось могло статися. На фоні цього її організм не впорався і вона через стрес потрапила до лікарні. Та, на щастя, Іван був живий.

У Івана навіть був позивний "Демон", адже він постійно був в самому "пеклі" і ризикував своїм життям заради побратимів.

"Він всюди йшов у пекло. Я його просила відмовитися, хлопці відмовлялися, а він йшов на завдання. Побратими для нього – святе. Він поважав всіх побратимів … "Демон" для них був святим. Він навіть був ротного врятував, який з 2014 року воює. Ротний дзвонив, каже: "Він мене з пекла витягнув". Хлопці йому дуже були вдячні", - пригадує Наталя.

Через серйозні проблеми зі здоров’ям Іван Сенів не зміг продовжувати брати пряму участь у боях. Його пере у частину А0998 на Львівщині.

Нагороди Івана Сеніва

За свої заслуги Іван Сенів був народжений:

"Лікарка давала на життя максимум рік"

Смерть Івана шокувала його рідних та побратимів. Всі сподівалися на те, що він зможе повернутися до дружини й дітей, присвятити себе родині. Іван Сенів помер у бліндажі 3 квітня 2025 року у Яворові.

За офіційною версією, у нього зупинилося серце під час повітряної тривоги. Наталя пригадує, коли Іван був у реанімації після ворожих обстрілів з фосфором, лікарі не давали шансів на те, що він зможе дожити до глибокої старості.

"Він коли у реанімації лежав, то лікарка сказала, що він проживе ще півроку-рік, але не вірили", - каже вона.

"Я не знала, що це будуть його останні слова"

Наталя пригадує, Іван наче відчував, що з ним має щось статися. Під час останньої розмови він серйозно попросив, щоб дружина берегла їхніх дітей.

"Ми востаннє з ним говорили, він сказав: "Бережи наших дітей". Я навіть не знала, що це будуть його останні слова, які я почую. Він як відчував", - каже вона.

Діти досі не можуть повірити у те, що тата більше нема. Старша дочка робить все можливе, щоб зібрати голоси на петиції, а молодший син дуже важко переживає втрату рідного батька.

"Вони чекали тата. Для них тато – то золоте. Їм дуже важко. Вони кажуть: "Тато ще є, тато ще приїде, тато обіцяв … Малий навіть тікав на цвинтар, сидів на лавці і плакав", - зізнається Наталя.

Петиція

Наталя та дітки створили петицію про присвоєння Івану Сеніву посмертного звання Героя України, адже він втратив власне здоров’я та життя заради побратимів та країни.

"Я пишаюся своїм коханим чоловіком, а діти - Батьком Героєм з великої літери. Він назавжди залишиться у пам'яті рідних, друзів, побратимів і просто всіх, хто його знав, усміхненим, життєрадісним, душею компанії. Іван зігрівав своїм теплом, умів вислухати та підтримати, мав "золоті руки". Сенів Іван Іванович - справжній Герой, який заслужив найвищу державну нагороду - Герой України (посмертно)", - пише дружина у тексті петиції.

Якщо ви хочете підтримати родину та підписати петицію, зробити це можна ТУТ.

Інші новини про загиблих

Раніше Главред розповідав про те, що на Дніпропетровщині загинув рятувальник, який приїхав рятувати людей на місці ворожих ударів. Це сталося у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Майстер-сержант був водієм 37-ї державної пожежно-рятувальної частини. Єгоричев отримав тяжкі поранення та загинув.

Також відомо, що ракета вбила брата відомого журналіста. Внаслідок ракетного удару по плацу у глибокому тилу загинув 43-річний Володимир "Знахар" Святненко. Чоловік воював на "гарячих" точках, а потім став пілотом дронів.

3 листопада стало відомо, що на фронті загинув відомий український фотограф. Костянтин Гузенко захищав Україну з 2024 року у складі Морської піхоти ЗСУ.

Інші новини: