Павучий мегаполіс: у сірчаній печері знайшли, імовірно, найбільшу павутину в світі

Що приховує павуче "місто" в сірчаній печері?

У глибинах сірчаної печери, що простягається під кордоном двох країн, дослідники натрапили на павутину площею понад 100 квадратних метрів. Це мерехтливе шовкове полотно стало домом для більш ніж 111 тисяч павуків, пише 24 Канал з посиланням на Live Science.

Учені ідентифікували два види, що мирно співіснують: близько 69 тисяч особин домашнього павука-хрестовика (Tegenaria domestica) і 42 тисячі павуків виду Prinerigone vagans. Таке масове колоніальне проживання і співіснування раніше не було задокументовано для цих видів, які зазвичай живуть поодинці.

Колоніальна павутина в сірчаній печері є домівкою для змішаної колонії Tegenaria domestica та Prinerigone vagans / Фото Марек Ауді

Першими цей павучий "мегаполіс" помітили чеські спелеологи ще у 2022 році, після чого повідомили про знахідку науковців. Дослідження, очолюване арахнологом Іштваном Ураком з угорського університету Sapientia, показало, що павутина складається з тисяч окремих, але з'єднаних між собою лійкоподібних гнізд, пише ScienceAlert.

Як виглядає величезна павутина: відео

Основну конструкцію збудували павуки Tegenaria domestica, а Prinerigone vagans просто оселилися поруч, утворивши єдину величезну структуру.

Tegenaria domestica в печері. Самиця сидить поруч з лійкоподібним отвором у колоніальній павутині / Фото Марек Ауді

Унікальність цієї колонії полягає не лише в її розмірах, а й в екосистемі, яка її підтримує. Сірчана печера, як випливає з назви, багата на сірку, що дозволяє існувати спільноті на основі хемоавтотрофних мікробів, які отримують енергію не від сонячного світла, а від хімічних реакцій. Павуки їдять некусючих мошок, мокриць та ногохвосток, які, своєю чергою, харчуються білими мікробними біоплівками – слизовими виділеннями сіркоокислювальних бактерій у печері, що захищають мікроорганізми від загроз у їхньому середовищі.

Дослідники пишуть у журналі Subterranean Biology, що багатий на сірку потік живиться природними джерелами, протікає через печеру, наповнює її сірководнем і врешті допомагає мікробам, мошкам та їхнім хижакам вижити.

Prinerigone vagans. Самиця ліворуч і самиця праворуч / Фото Марек Ауді

Генетичний аналіз та дослідження мікробіому показали, що павуки в печері значно відрізняються від своїх родичів на поверхні. Покоління, проведені в ізоляції, змінили їхні гени та кишкові мікроби, що свідчить про адаптацію до життя в темряві та специфічної дієти, багатої на сірку.

Ця знахідка демонструє, як види, що зазвичай мешкають на поверхні, можуть не тільки адаптуватися до екстремальних підземних умов, але й змінювати свою соціальну поведінку для процвітання.

Самиця виду Metellina merianae ліворуч і самець праворуч / Фото Марек Ауді