Чому росія частіше б’є по енергетиці, а не по мостах: пояснення військового оглядача

З початку повномасштабного вторгнення в інформаційному просторі неодноразово зʼявлялися публічні заклики та «страшилки» про нібито наміри Росії знищити мости через Дніпро, Дністер, мости в Затоці та тунелі в Карпатах. Деякі з таких меседжів повторюються кілька разів на рік і супроводжуються гучними заявами окремих проросійських діячів.

Про це пише військовий оглядач Богдан Мирошников.

Проте аналітика й спостереження за фактичними ударами свідчать: у більшості випадків (6 із 7 згаданих у дописі прикладів) йдеться про атаки по енергетичній інфраструктурі — греблі й ГЕС, трансформаторні підстанції та лінії електропередач. Серед обʼєктів, по яких були зафіксовані атаки, називають ДніпроГЕС (Запоріжжя), Середньодніпровську (Камʼянське), Київську, Канівську та Кременчуцьку ГЕС (Світловодськ), а також підрив Каховської греблі.

Водночас прямі удари по суто мостовим переходам траплялися в рази рідше: до прикладів належать міст у Затоці та спроба у м. Дніпро. Особливу історію має Антонівський міст під Херсоном, який зазнавав ударів, але в цьому випадку діяла інша тактична логіка, повʼязана з оборонними й наступальними операціями в регіоні.

Мости через Сіверський Донець і Оскіл були зруйновані в ході безпосередніх бойових дій у межах оперативно-тактичних задумів, спрямованих на відрізання підрозділів від постачання — тобто як наслідок маневрових боїв, а не лише як обʼєкти стратегічних ударів по цивільній інфраструктурі.

«Коли зʼявляються чергові лякалки про масовані удари по мостах, на них не варто реагувати панікою», — зазначає військовий оглядач Богдан Мирошников, наголошуючи на відмінності між заявами в інформаційному просторі та реальними цілями противника. За його словами, пріоритети ударів визначаються і тактичними, і логістичними факторами — і наразі основним завданням ворога залишається підрив енергетичної спроможності.

Руни / © ТСН Куп’янськ / © Getty Images Дрон / © ТСН.ua Bad Gyal