/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fb330c757f06a0989ac4227acb2b0cdb9.jpg)
Директор НАБУ розповів, як починалася операція «Мідас»
Про це директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос повідомив в ефірі програми «УП.ЧАТ», передає Укрінформ із посиланням на «Українську правду».
"Це організовані приміщення, де обговорюють вплив на державні установи, укладають угоди, а потім приносять частину хабарів для подальшого розподілу та легалізації", - сказав Кривонос.
Він навів приклад операції «Чисте місто», під час якої особи, не пов'язані з Київрадою, фактично вирішували долю комунального майна столиці, впливаючи на депутатів.
За словами директора НАБУ, за схожим принципом діяла й організація, що стала об'єктом розслідування бюро.
Правоохоронці отримали оперативну інформацію про "бек-офіс" на Софійській площі, де збиралися особи, імена яких директор не розголосив через вимоги закону. Саме там, за даними бюро, відбувалася легалізація коштів, отриманих із державних підприємств і бюджетних програм.
Очільник бюро розповів, що після отримання цієї інформації правоохоронці розпочали оперативно-розшукову справу під кодовою назвою "Мідас". Операція тривала 15 місяців і охоплювала низку об'єктів, де проводилися конспіративні зустрічі учасників угруповання.
"Фактично в результаті цієї операції за 15 місяців з'ясувалося, що це був не один офіс, а базовий серед багатьох приміщень, де проводилися конспіративні зустрічі учасників цього угруповання. Усі записи, які ви зараз чуєте під час судового засідання, здобуті в різних місцях",–сказав Кривонос.
Він зазначив, що учасники угруповання використовували систему "Безпечне місто", щоб незаконно відстежувати пересування службових автомобілів НАБУ.
"Я сподіваюся, що ці дані у системі "Безпечне місто" не "зачищаються". Я думаю, що ми точно встановимо, хто дивився, хто відстежував наші транспортні засоби. За нашою інформацією, ця група – і це ще буде перевірено слідством – користувалася певною підтримкою або послугами окремих представників правоохоронних органів", - додав директор НАБУ.
Кривонос зазначив, що учасники групи активно перешкоджали спробам детективів їх викрити — змінювали телефони, локації та способи комунікації, аби уникнути спостереження.
Відповідаючи на уточнююче запитання про те, як у справі з'явився будинок на Грушевського, 9а, директор НАБУ пояснив, що слідчі з'ясували: "бек-офіс" на Софійській площі діяв під контролем одного зі співорганізаторів злочинної організації, який мешкав саме у цьому будинку.
За його словами, після цього детективи провели масштабну роботу. Зокрема, у цій частині операції важливу роль відіграв арештований детектив НАБУ Руслан Магамедрасулов. Кривонос наголосив, що всі дії проводилися виключно на законних підставах і за рішеннями суду.
"Ми встановили, що ключові рішення в угрупованні погоджувалися з людиною, яка проживала на Грушевського. Звучали фрази: "потрібно погодити з ним", "він телефонував, дав вказівку". Ми розуміли, що ці учасники не діяли самостійно", – зазначив директор бюро.
Він пояснив, що слідству потрібно було з'ясувати, звідки надходять великі суми грошей, яким чином вони потрапляють у офіси й куди рухаються далі.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Розмір цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.
Обізнаний співрозмовник у правоохоронних органах поінформував, що працівники антикорупційного бюро провели обшуки в бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
Мін'юст згодом підтвердив, що за участю Галущенка були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження.
Пізніше в бюро зазначили, що підозрюваними у справі є семеро осіб: бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатому та четверо «працівників» бек-офісу з легалізації коштів. Затримані наразі п'ятеро.
За інформацією проєкту «Схеми», підозри оголошені Тимурові Міндічу (на аудіозаписах оприлюднених розмов фігурує як «Карлсон»), колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку («Рокет»), виконавчому директору з безпеки Енергоатома Дмитру Басову («Тенор»), а також Олександру Цукерману («Шугармен»), Ігорю Фурсенку («Рьошик»), Лесі Устименко та Людмилі Зоріній.
Кабінет міністрів на позачерговому засіданні вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій стосовно Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

