/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F9%2F90e2768f7b3833b2da1fc712d66ef49a.jpg)
Миколаївський забудовник Михайло Жендубаєв отримав сотні мільйонів із бюджету та "злив" компанії на іноземців
Відомий миколаївський забудовник отримував гроші з бюджетних підрядів на ремонти, школи та водопроводи, проекти славився на підставних осіб та роботи так і не виконував. Журналісти Nikcenter провели розслідування.
Під час повномасштабної війни компанії, пов'язані з миколаївським бізнесменом Михайлом Жендубаєвим та його оточенням, отримали держзамовлення на суму понад 400 млн. грн. Обласна влада довіряла їм скандальні ремонти водопроводу, будівництво медустанов та відновлення шкіл. Деякі фірми навіть мали броню від мобілізації для співробітників. Після освоєння бюджетних коштів власники низки компаній перереєстрували їх на іноземних громадян, далеких і від бізнесу, і України. При цьому Жендубаєв продовжував отримувати підряди — вже для нової фірми, яка не має досвіду та техніки.
Зірки міських тендерів
Готуючись до опалювального сезону, «Миколаївоблтеплоенерго» замовило ремонт тепломагістралей та котелень. Роботи, зокрема на котельні в мікрорайоні Ліски, затяглися: об'єкт мали здати до жовтня, а завершити планують лише до кінця року. Тендер на реконструкцію котельні на 60 млн. грн. провели у травні 2025 року. У документах зазначалося, що встановлять обладнання для економії палива та підвищення енергоефективності. Незважаючи на масштаб та складність, переможцем стало маловідоме ТОВ «Сіті-Старс». За тендерною документацією у фірми не було власної техніки та серйозного досвіду. Власниками виявилися Михайло Жендубаєв та його партнер Дмитро Курбатов – вони оформили «Сіті-Старс» у вересні 2023 року. Вже за місяць компанія без конкуренції отримала перший поспіль від департаменту містобудування Миколаївської ОДА — ремонт поліклініки у Березнегуватому на 15 млн грн.
Раніше «Сіті-Старс» два роки не вела господарську діяльність. Її засновником і директором був юрист Сергій Маркін, відомий масовим виробництвом та ліквідацією фірм (за даними Опендатабот, за 4 роки він заснував понад сотню компаній).
Відгуки та техніка — від «друзів»
Для підтвердження досвіду «Сіті-Старс» подала довідку про нібито участь у реконструкції Миколаївського краєзнавчого музею у ролі субпідрядника «Вертикаль-Миколаїв». Ця компанія належить Віктору Відіну — керівнику кількох фірм Жендубаєва та братові екс-начальниці управління комунального майна Ольги Відіної. Субпідрядний договір підписав попередній директор "Сіті-Старс" Сергій Маркін.
Аналогічно на тендері з котельні «Сіті-Старс» надала відгук про виконані роботи від компанії іншого бізнес-партнера Жендубаєва — сина ректора ЧНУ ім. Петра Могили Юрія Клименко. Сама «Сіті-Старс» не має ні нерухомості, ні транспорту: за документами фірма орендує крани та екскаватори у «Миколаївміськбуду» (теж пов'язаного з Жендубаєвим), який з 2023 року отримав на підрядах понад 90 млн грн. Вантажівки надавала компанія «Комплектпроект» Павла Ісаєва (у телефонних контактах він вказаний як «Павло від Жендубаєва», «Ісаєв Миколаївміськбуд»).
Від водоводу - до закордонної перереєстрації
Найбільш резонансний поспіль – реконструкція водоводу у Миколаєві. Восени 2023 року департамент містобудування ОВА уклав договори із завищеннями за матеріалами у 2–3 рази; контракти на 355 млн грн отримала ТОВ «Миколаївміськбуд». Ще до січня 2023 року фірма називалася "Ренекс", а її власником був Сергій Маркін, а зараз управляє підприємством Віктор Відін.
Незважаючи на виявлені аудиторами серйозні порушення та спроби прокуратури розірвати договори, «Миколаївміськбуд» отримав майже всі заплановані виплати за реконструкцію — 315,6 млн грн, і набув статусу критично важливого для регіону. У 2023 році до списку компаній із бронею персоналу ОДА також включало ТОВ «Будівельник 101», яке ремонтувало тепломагістралі, ставило вікна до ЧНУ ім. Петра Могилі надавало послуги департаменту міськбудування. До середини липня 2024 року фірма мала статус критично важливого. Восени 2024 року вона змінила назву на «Лойсі» та перейшла у власність громадянки Киргизстану. Подібна доля спіткала й інші фірми з орбіти Жендубаєва: «БФ Споруда», ще одна «Миколаївміськбуд» (зареєстрована на Ольгу Жендубаєву, ймовірно, сестру бізнесмена), а також ТОВ «Дарісбуд», ТОВ «Міакон ЛТД», ТОВ «Аспарта-Україна» — пов'язані з Дмитром Павлом.
Іноземні «інвестори»
Шість компаній, проданих Жендубаєвим або його оточенням, опинилися у власності іноземців: Алімкан Аширалієва, Ерлан Баймухаметов, Айгерим Жетесова, Фарух Нурметов, Азамат Кудайбергенов та Фарход Касімов. Серед нових власників — багатодітна мати та вчителька, студентка та учасник розіграшу магазину телефонів та телевізорів. Усі вони мають громадянство Казахстану, Узбекистану чи Киргизстану, але в Україні на них зареєстрували від 16 до 56 компаній. Багато придбаних фірм мали проблеми з податковою або довго не вели діяльність.
Адвокатка Miller Law Firm Ганна Калинчук припустила, що сумнівні компанії частіше перереєструють на громадян країн Центральної Азії через легшу фальсифікацію документів: нотаріуси перевіряють папери, але не досліджують реальні наміри нових власників. Від імені цих іноземних власників при оборудках виступали ті самі представники в Україні — Олександр Мухаметін та Віктор Дяченко. У договорах із закордонних довіреностей їх представляла київська нотаріус Наталія Мельник. За даними YouControl, Олександр Мухаметін фігурує у більш ніж сотні компаній; у лютому 2025 року його засудили до п'яти років за заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, але звільнено від відбування покарання через «щире каяття». За даними розслідування, Мухаметін працював під керівництвом Віктора Дяченка – у записах він значиться як «помічник Віті Дяченка». Сам Дяченко заявив журналістам, що понад десять років займається перереєстрацією фірм та отримав близько двох тисяч довіреностей; при цьому він стверджує, що не вникає в діяльність компаній, що переоформлюються.
Кримінальне минуле та пресинг на перевірки
Деякі «старі» компанії Жендубаєва, переписані на іноземців, брали участь у бюджетних замовленнях ще десять років тому — в основному будівництві для військових та об'єктів міста: флагшток, жирафники та вольєри у зоопарку, амбулаторії та школи. По ряду об'єктів було відкрито кримінальні провадження. Так, слідство перевіряє можливі витрати під час капітального ремонту адміністративної будівлі військово-комісаріату в Миколаєві в 2020 році (підрядник — ТОВ «Будівельна фірма Споруда», нині ТОВ «Дойнас»). За матеріалами справи частину оплачених робіт, за версією слідства, практично не виконано. Одному із відповідальних чиновників повідомили про підозру у службовій недбалості. У 2024 році слідчі клопотали про доступ до банківських даних приватної компанії.
Ще одне провадження стосується «БФ Споруда» та будівництва амбулаторії в селі Лимани на замовлення Миколаївської ОДА: слідство вважає, що гроші перерахували за невиконані роботи за допомогою підроблених документів. Суд дозволив вилучення первинної бухгалтерії. Також до "Миколаївміськбуду" (нині "Ком-Лайтос") є питання щодо реконструкції сховища мазуту під пункт стерилізації "Центру захисту тварин" - розслідування стверджує, що при виконанні робіт могли привласнити кошти.
У Головному управлінні Нацполіції у Миколаївській області від коментарів відмовляються, посилаючись на право надавати інформацію лише сторонам виробництва.
Перереєстрація – не гарантія безкарності
Юристи зазначають, що листування компаній на іноземців не знімає відповідальності з колишніх директорів та власників, але ускладнює розслідування, стягнення боргів та податкові перевірки: якщо юридична особа формально існує, але «порожня», а директор — іноземець, правоохоронцям складніше проводити обшуки чи отримувати документи. Ганна Калинчук наголошує, що основна проблема — доступ до бухгалтерії: накладних, актів прийому-передачі та договорів.
Питання залишається відкритим: якщо бізнесмен отримує мільйони з бюджету, а потім зникає з власних компаній, чи можна очікувати на іншу долю для його нових підрядників? Схема виглядає відпрацьованою: фірмі дають кілька великих підрядів, потім листують її на фіктивних іноземних власників, щоб уникнути перевірок. Ціну за це платять українці – недоремонтовані лікарні, будинки та об'єкти критичної інфраструктури.
Раніше "Знай" повідомляв про 13 років обіцянок: хто насправді стоїть за скандальним ЖК Барський?
Також ми писали як сім'я "слуги народу" Юрія Соболевського живе лакшері життя на 60 000 гривень на місяць.
Крім того, розповідали, що в.о. голови БЕБ Максим Кутерга ховає мільйони за дружиною

