Росіяни в тилу ЗСУ: як ворог просочується крізь дірки в українській обороні

Військовий аналітик Майкл Кофман опублікував нарис із чергового свого візиту в Україну і рапортує про ситуацію на фронті.

Там нічого нового, крім ще одного, чергового свідчення того, що зараз позиції на фронті — це ділянки з 2–3 солдатами, з великими пробілами між ними (2–3 man positions with large gaps in between).

Великі прогалини, про які говорить Кофман, — це кілометри фронту, нагадаю. Не те щоб ми про це не знали — українці прекрасно про це знають, — але свідчення від чергового стороннього спостерігача завжди добре в загальну скарбничку.

Цими порожніми кілометрами і просочуються російські солдати, часом навіть групками по 1–2 людини. Крапля за краплею: всіх не вб'єш, хтось та просочиться, далі йде накопичення.

У підсумку у вас може бути ситуація, коли якраз ділянку тримають ці 2–3 українських солдата, а за ними, вже в глибині, накопичилося до трьох десятків російських солдатів. Це і є ті самі повідомлення, коли кажуть, що десь "просочилося" 50 осіб. Це не всі 50 одним махом просочилися — це ось так, людськими краплями, просочилися і накопичилися по одному чи по два.

Так, ці величезні порожні простори українці намагаються моніторити дронами, але, по-перше, жодна технологія в принципі не може замінити людину: завжди щось буде недоглянуте або пропущене, плюс ніхто не відміняє чинник погоди — тобто тумани, дощі тощо.

По-друге — знову питання маси: як сучасний танк-сарай знищують не 2–3 дрони, як раніше, а 30–50 (але ж знищують), так і порожній пробіл на кілометри фронту проходять не 2–3 солдати, і не 20–30, і не сотня, а, скажімо, три сотні, що інфільтрувалися по краплині.

Так, більша частина з цих умовних трьох сотень буде ліквідована дронами, але деякі десятки накопичаться і закріпляться.

Важливо Від м'ясних штурмів до інфільтрації: як РФ придумала новий спосіб війни і що буде з Покровськом

"Стіна дронів", "непрохідний фронт", "абсолютно нездоланна кіл-зона" тощо — це міф, який не має нічого спільного з реальністю.

Військова аксіома, якої навчають шмаркачів кадетів ще в учебці: лінія оборони завжди буде прорвана — і жодні дрони її не скасовують.

Ось приклад реальної ділянки ЗСУ на літо 2022 року, про яку знаю особисто: 7 осіб ТрО (читай — легка піхота) на ділянці. Ліворуч від них за півтора кілометра — укріплення з 30 людьми (плюс-мінус), праворуч — за 700–800 метрів — 15 осіб. Мета тих сімох (майже повне відділення) була — спостереження за річкою (плюс за своєю ініціативою вони там ще й усі береги замінували в край).

І це була вельми другорядна ділянка, не найгарячіша.

За роки ситуація тепер така, що на гарячих ділянках просто немає людей — немає солдатів, немає піхоти, але не тому, що в України закінчилися люди (як це розкручує російська ІПСО), а тому, що одну частину не призвали, а друга дезертирувала.

Йдеться про сотні тисяч людей — і це, на хвилиночку, йдеться тільки про чоловіків.

Чому така ситуація — не мені судити, але, як я вже багато разів говорив, фронт не терпить порожнечі: якщо десь немає ваших солдатів, то неодмінно туди прийде солдат ворога. І жодні дрони та роботи не допоможуть — вони збільшать ціну для ворога, але поки він готовий платити, тобто розмінювати своїх людей на квадратні кілометри, — він продовжить рухатися.

Вихід із цієї ситуації — це мобілізація і боротьба з дезертирством. Ситуація не унікальна: так безліч разів в історії було (і навіть гірше), і що робити в таких випадках — теж відомо.

Це не питання вибору — іншого шляху немає. Альтернатива — програш і втрата суверенітету та державності.

Москва це прекрасно розуміє, і саме тому вкладає найлютіші сили й ресурси в саботаж мобілізації та розширення дезертирства в Україні.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Мінус 15 700 за два місяці: під Покровськом і Мирноградом ЗС РФ зазнають катастрофічні втрати