Подарунок від кумира: отримавши від Пивоварова гітару, юний фанат запросив його на концерт

10-річний Ілля з Києва вже кілька днів не випускає з рук гітару, яку йому подарував на концерті у Палаці спорту 16 листопада його кумир - Артем Пивоваров. Хлопчик твердо налаштований навчитися грати, щоб виконати дві обіцянки, дані своєму музичному герою. Перша – зіграти з ним на сцені на одному з наступних концертів, а друга – запросити Пивоварова вже на свій концерт через 13 років.

Написав у подарунок казку

У квартирі Чорних на Мінському масиві лунає легкий брязкіт струн. Це Ілля, який ховав свій талант навіть від себе, намагається вчитися грі на гітарі в інтернеті. Мама в цей час з'ясовує умови занять із трьома вже відібраними з багатьох інших викладачами.

Концерт у Палаці спорту був уже п'ятим, на який потрапив молодий фанат.

- Коли ми прийшли на перший для Іллі концерт Пивоварова в Білій Церкві, він так голосно кричав улюблені пісні, що Артем звернув на нього увагу, - відволікається на розмову з журналісткою Коротко про мама Іллі Анастасія Чорних. - Ілля тоді подарував йому коробку зефіру, але пізніше виявилося, що Артем солодке не дуже любить. Артем сказав: "Ти вперше прийшов? Щось я тебе не пам'ятаю". І, мабуть, у Іллюші це засіло в серці – захотів, щоб кумир його запам'ятав. З того часу на день народження у подарунок він просить винятково квитки на концерт Пивоварова.

На наступному концерті у Полтаві фанат подарував кумиру власноруч зроблені тарілочки з глини у національних кольорах.

Квитки на концерт у Палаці спорту 16 листопада він отримав на останній день народження – 26 жовтня. Окрім того, пів року тому виграв квитки на закриту фан-зустріч.

- Ілля вирішив, що це шанс зробити ще один подарунок кумиру, щоб той його точно запам'ятав, - ділиться з Коротко про мама хлопчика. - Хотів зробити щось незвичайне і попросив допомогти йому написати казку. Я пишу казки, які читаю Іллюші перед сном. І ми написали розповідь про київського князя Іллю та силу пісні, в якій згадується той перший концерт у Білій Церкві.

Цю казку роздрукували як книгу з ілюстраціями. Але перед концертом виявилось, що фан-зустрічі не буде... Довелося вигадувати, як передати подарунок.

Волонтер нарівні з дорослими

Ілля мав ще одну мету – підписати прапор. На ньому хлопчик збирає автографи військових – він ще й волонтер, на дозвіллі тягає важкі коробки у благодійному фонді, який його батьки з друзями відкрили на початку вторгнення. Якось змусив їх поїхати до поранених бійців у шпиталь.

- Ми боялися його реакції на травми, але в лікарні він своєю поведінкою вразив і нас, і медперсонал: всі плакали, коли він дякував військовим за те, що вижили, - згадує Анастасія. - Вручав їм шоколадки та малюнки. Він уже не має того романтизму щодо війни, який буває у дітей. Він розуміє, що не просто «класно бути військовим та стріляти», він знає, що стоїть за цим.

Підписане бійцями полотнище планує взяти на Майдан у день перемоги.

– Ілля – наш двигун, – продовжує мама хлопчика. – Він, незважаючи на вік та заборони через здоров'я, вантажить коробки нарівні з дорослими. Сваримося з ним через це. Оскільки Артем Пивоваров також допомагає армії, їздить у гарячі точки, це ще більше розтопило серце нашого сина. З початку війни він міряє людей за ступенем залучення до ситуації та допомоги армії. На Пивоварова він «підсів» на початку війни та "підсадив" усю родину. Дивиться на нього як на божество. А зазвичай у нашому плей-листі – Оззі Осборн, AC/DC, Imagine dragons.

- Коли стало зрозуміло, що на фан-зустрічі вручити подарунок особисто не вийде, вирішили привертати увагу виконавця у фан-зоні за допомогою воєнної теми. Тато-військовий тримав Іллю на плечах, а той тримав у руках плакат із написом: «Мій тато-військовий тримає мене. Я тримаю тобі подарунок». Вирішили, що Артем такий плакат не може не помітити. Так і сталося – виконавець плакат помітив відразу і… запросив Іллю на сцену, - розповідає Анастасія Чорних.

Навчитися грати для Пивоварова

Присівши, щоб бути на рівні з маленьким фанатом, Пивоваров розповів історію про свою першу гітару – без струн, яку він знайшов на вулиці. Пізніше його дідусь поставив на неї струни – саме з її допомогою було створено перші мелодії. Минуло 13 років, і дідуся не стало. Ще 13 – і зникло його рідне місто Вовчанськ на Харківщині, зруйновано гараж та знищено гітару, яка там зберігалася.

- Ми думали, Іллюша, як завжди, замре, побачивши кумира так близько, але він знайшов слова, щоб підтримати Артема, - згадує мама хлопчика. – А потім Артем подарував йому свою гітару зі словами: «Ця гітара подарувала мені цілий світ, познайомила мене з багатьма людьми, завдяки їй я написав пісні. Вона зробила мене тим, ким я є. Малий, я хочу, щоб ця гітара стала твоєю. Але є одна умова – через 13 років ти запросиш мене на свій концерт».

Ілля погодився – тепер має виконати обіцянку. Хоча рожевих замків не будує.

– Ілля засвоїв, що немає сенсу будувати якісь плани, невідомо ж, що буде завтра і де ми будемо, – каже Настя. - Але що я бачу, то це те, що він налаштований займатися гітарою. Чи вийде – ніхто не знає.

Не продасть ні за які гроші

Сім'я – не музична, мама – юрист, тато – військовий.

Насті багато пишуть у соцмережах. Хтось щиро радіє за Іллю, хтось зловтішається зі словами «зараз гітара буде виставлена ​​на OLX». Хоча це виключено, звичайно.

- Її цінність для нас не матеріальна, ми навіть не цікавилися маркою і скільки вона може коштувати, тим більше вона перероблена, пофарбована, - зазначає Анастасія. - Та Ілля її не продасть ні за які гроші! Він її навіть в руки нікому не дає! Хоч він ще маленький, але ніс би її з концерту особисто, навіть якби вона важила 100 кг!

Артем Пивоваров також підписав «прапор перемоги» Іллі та запропонував подарувати квитки на всі концерти до кінця кар'єри. Але хлопчик відмовився.

- Вийшло так, що він не просто підписав прапор, а вплинув на життя Іллі зовсім інакше, - продовжує Анастасія. - Він подарував не просто гітару, він подарував синові крила.