У Сонячній системі знайшли дивну структуру, яка поки що не отримала пояснення

Що саме знайшли астрономи?

Традиційно вважалося, що пояс Койпера – кільце крижаних уламків та карликових планет за орбітою Нептуна – має чіткий зовнішній кордон. Більшість відомих об'єктів цього регіону розташовані на відстані до 50 астрономічних одиниць від Сонця (приблизно 7,5 мільярдів кілометрів). За цією межею спостерігалося різке зменшення кількості матерії, після якої простір здавався майже порожнім. Проте нові дані, отримані міжнародною командою астрономів за допомогою телескопа Subaru на Гаваях, кардинально змінюють цю картину, пише 24 Канал з посиланням на New Scientist.

Під час пошуків нових цілей для місії NASA New Horizons вчені ідентифікували одинадцять об’єктів, що знаходяться на відстані від 70 до 90 астрономічних одиниць (від 10,5 до 13,5 мільярдів кілометрів), йдеться в препринті статті на arXiv. Це значно далі, ніж основна маса тіл поясу.

Цікаво, що між "класичним" поясом Койпера та цією новою групою об'єктів існує значний розрив – майже порожня зона протяжністю близько 2,2 мільярда кілометрів (від 55 до 70 а.о.). Така структура нагадує будову інших планетних систем, де часто спостерігаються кілька окремих кілець уламків, розділених проміжками. Раніше астрономи вважали нашу систему аномально компактною порівняно з іншими, але тепер виглядає так, що ми просто не бачили її повної картини через технічні обмеження.

Що це нам дає?

Це відкриття має важливе значення для місії апарата New Horizons, який зараз перебуває на відстані близько 9 мільярдів кілометрів від Землі. Раніше вважалося, що зонд вже залишає пояс Койпера і виходить у міжзоряний простір. Однак, якщо нова структура підтвердиться, апарат може подорожувати крізь цей регіон ще десятиліттями, маючи шанс дослідити ці стародавні уламки зблизька.

Вчені припускають, що знайдена група тіл може бути "другим поясом Койпера" або ж свідченням того, що сонячна туманність – хмара газу і пилу, з якої народилася наша система – була значно більшою.

Це робить Сонячну систему менш "дивакуватою" і більш схожою на типові планетні системи в нашій Галактиці. Подальші спостереження допоможуть з'ясувати, чи є ці об'єкти частиною великої, ще не відкритої популяції, яка чекає на своїх дослідників у темряві космосу.