Чому у Німеччині вирішили зменшити допомогу українським біженцям і як саме

Після скасування заборони на виїзд для українських чоловіків у віці від 18 до 22 років кількість заявок у Німеччині із проханням про захист від цієї групи зросла від приблизно 100 на тиждень до приблизно 1000 заявок на тиждень, за даними жовтня.

Динаміка зростання кількості заяв про захист від молодих українців стала інформаційним приводом, який провладні партії використали для власних аргументів у міграційних дебатах.

Розмови про долю українських хлопців – лише фрагмент ширшої дискусії, яка стосується не лише наших співгромадян.

Під тиском зростання популярності ультраправих уряд Німеччини намагається продемонструвати жорсткішу міграційну лінію.

Про те, як політики у Німеччині коментують наплив молодих українців, а також про реформу системи підтримки біженців із України, читайте в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої "Нехай повертаються до ЗСУ": чому та як Німеччина змінює допомогу мігрантам з України.

Далі – стислий її виклад.

У МВС Німеччини вважають, що після стрибка, який почався невдовзі після відкриття кордонів України для чоловіків у віці від 18 до 22 років, кількість заявок від молодих українців зменшиться, і що пік, цілком імовірно, вже минув.

Тобто про масову, непідйомну для Німеччини хвилю біженців не йдеться.

Та коли в німецьких медіа з’явилися гучні заголовки про "десятикратне зростання кількості українців, які шукають захисту в Німеччині", тема миттєво перейшла з площини статистики у політичну.

Першим політиком-важковаговиком, який закликав обмежити в’їзд молодих українських чоловіків, став прем’єр Баварії Маркус Зьодер.

Він очолює союзну до канцлера Фрідріха Мерца баварську партію ХСС, представник якої – міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт – відповідає за обмеження міграції.

До слова, це ключова передвиборча обіцянка блоку ХДС/ХСС.

На цьому тлі Зьодер зажадав, щоб ЄС натиснув на Україну, аби та скасувала пом’якшення правил виїзду – хоча чинні правила Євросоюзу не передбачають подібних інструментів.

Позицію очільника Баварії підхопив інший топполітик ХДС/ХСС, генеральний секретар партії Мерца Карстен Ліннеманн.

Обидва політики наполягали на тому, що якщо українські чоловіки вже й прибули до Німеччини, то вони повинні негайно працевлаштуватись, а не користуватись перевагами системи соціального захисту.

І ця позиція, згідно з опитуваннями, прямо відображає настрої виборців.

Реформу допомоги українським біженцям консерватори з блоку ХДС/ХСС обіцяли провести ще напередодні лютневих виборів до парламенту, на яких перемогли.

З метою економії державних коштів.

Отже, реформа означає зниження виплат для українців, що прибули до Німеччини після 1 квітня 2025 року.

Ті, хто мав право на отримання Bürgergeld у розмірі 563 євро на місяць, будуть отримувати на 120 євро менше.

Крім того, новоприбулі українці більше не будуть охоплені обов'язковим медичним страхуванням: медичне забезпечення обмежиться базовим пакетом.

Також на практиці зміни означатимуть, що українцями, які потрапляють під дію нових правил, більше не опікуватимуться центри зайнятості (джобцентри).

Їхнє місце займуть управління соціального забезпечення, що потенційно означає зниження рівня інтеграційної підтримки.

Крім того, працездатних українців зобов’яжуть активніше шукати роботу.

Нововведення мають набути чинності 1 липня 2026 року, причому діяти вони будуть заднім числом – з квітня 2025-го.

Водночас уже призначені виплати Bürgergeld виплачуватимуть до завершення погодженого строку.

Повний перехід на нову схему підтримки планують завершити до кінця вересня 2026 року.

За оцінками, реформа не призведе до негайної економії.

А через значно вищий адміністративний тягар, який ляже передусім на місцеву владу, прямі заощадження від реформи майже повністю нівелюються.

Попереду тривале впровадження реформи та нові політичні дискусії.

Докладніше – в матеріалі Христини Бондарєвої "Нехай повертаються до ЗСУ": чому та як Німеччина змінює допомогу мігрантам з України.