Hromadske відзначило нагородами 12 героїв своїх матеріалів, чиї історії найбільше вразили редакцію і читачів

До свого 12-річчя видання Hromadske нагородило 12 героїв та героїнь своїх матеріалів, чиї історії найбільше вразили редакцію та читачів. Переможців обирала команда та читачі медіа.

Так, видання відзначило бійців 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша за відвагу й стійкість в утриманні Покровського напрямку. Вони зайшли на цей напрямок після захоплення росіянами Авдіївки й вже два роки обороняють місто. 

Нагороду також здобув керівник волонтерської служби «Спасіння» та поліційний капелан «Капеланського патруля» Леонід Номерчук, який з травня 2022 року працює на прифронтових територіях та переконує людей евакуюватися з небезпечної зони. 

На нагороду також номінували стендапера і волонтера Василя Байдака, чиї благодійні виступи збирають мільйони на потреби Сил оборони. Зокрема, під час останнього стендапу у київському Палаці спорту вдалося зібрати понад 6,5 мільйона гривень на допомогу військовим. Байдак також підтримує незалежні медіа, зокрема hromadske, допомагаючи привертати увагу до важливих кампаній та ініціатив.

Медіа також відзначило Михайла Сукмановського, пароха храму блаженного Миколая Чарнецького УГКЦ у місті Золочеві на Львівщині, який організував фонд «Милосердний самарянин для дітей з особливими потребами» та реабілітаційний центр для людей з ментальними проблемами.

Посмертно нагородили пілота 40 бригади тактичної авіації Валентина Коренчука, який у перший день повномасштабного вторгнення зберіг центр Києва від бомбардування ворожими літаками й виграв повітряний бій, знищивши російський штурмовик. Захисник загинув у бою в небі 27 квітня 2024 року, а цього року на hromadske вийшов матеріал про Валентина Коренчука на основі розповідей його дружини й друзів-авіаторів.

Серед героїв Hromadske — Віктор Боркута. Його син Олексій добровольцем пішов на фронт через кілька днів після початку повномасштабної війни. Після важкої травми третина мозку чоловіка перестала функціонувати, він 21 день перебував у комі. Віктор продожив боротися за життя сина і вигадав власну систему реабілітації. Розмовляв із ним, намагався викликати емоцію, декламував вірші, придумував спеціальні вправи, рік жив із ним у шпиталях і реабілітаційних центрах. Нині Олексій може ходити та говорити, користуватися телефоном.

Hromadske також відзначило бійця «Азову» Володимира Дубровця, який у 24 роки став батьком для вісьмох дітей свого брата, який разом із дружиною підірвався на міні. Минулого року Володимир одружився, у березні в нього народився син. Тепер у родині Володимира Дубровця дев'ять дітей, для яких у нього вистачає любові.

Нагороду отримала Тетяна Демчук із Хмельниччини, двоє синів якої стали військовими, «азовцями». Старший, Богдан, загинув під час операції в оточеному Маріуполі від осколкового поранення в шию. Мама два з половиною роки чекала на тіло, аж поки дізналася, що воно згоріло в машині одразу після поранення. Інший син Тетяни, Олег, з травня 2022-го перебуває в полоні.

«Ця нагорода — за виховання гідних українців, за повагу до їхнього вибору, за вибір іти дорогою світла, маючи втрати. За стійкість, за силу материнської любові, яку ніщо не зламає», — зазначили в Hromadske.

Відзнаку також здобув боєць ССО Дмитро Красновський, якому внаслідок важкого поранення ампутували обидві ноги. Попри це, він здійснив свою мрію — взяв участь у марафоні, подолавши разом зі своїм побратимом Олександром Тітенком на колісному кріслі 42,195 км.

Лікар із Донецька Ігор Кірʼяненко був змушений залишитися на окупованій території, але навіть за таких обставин залишився вірним Батьківщині і почав допомагати українській розвідці. У грудні 2018 року його затримали російські бойовики. Ігор пережив сім років полону, під час яких зазнавав катувань. Попри це, він відмовлявся брати російський паспорт і не визнав «зізнання», вибиті тортурами. 15 серпня 2025 року його звільнили.

«Його історія стала символом незламності людини, яка вистояла перед найжорстокішими випробуваннями», — додало Hromadske.

Читачі медіа номінували на нагороду 26-річного «азовця» Дмитра, на позивний «Расті», який пережив чотири місяці в Оленівці, рік у Таганрозі, 45 днів у Донецькому СІЗО та рік у Макіївці, зазнавши жорстоких допитів та катувань 

Дмитру було 20, коли він вступив до розвідки «Азову». 15 квітня 2022 року Расті потрапив на «Азовсталь», а звідти — у полон на два з половиною роки. Рік тому Расті повернувся з полону. Зараз він вже пів року перебуває на службі в «Азові», тренує хлопців, ходить на завдання і збирає мільйони для підрозділу за допомогою бігу.

Минулого року до свого 11-річчя видання нагородило 11 героїв та героїнь своїх матеріалів, які своїм прикладом показують силу єдності, витривалості та віри.

Читайте також: 

• Медіа, що народилося на Майдані: Громадське відзначило своє 10-річчя
• «Поки Мустафа пив чай…»: як 10 років тому народжувалося hromadske

Фото: Hromadske