Сонячна буря стиснула щит Землі: він став уп'ятеро меншим, ніж має бути

За словами астрономів, геомагнітні бурі доволі часте явище, і більшість із них абсолютно нешкідливі. Але трапляються також особливо сильні бурі, такі як подія Керрінгтона в 1859 році. Подібні геомагнітні бурі викликають особливі побоювання, особливо в сучасному світі, залежному від телекомунікацій, електромереж і супутникових систем, пише Popular Science.

Дані показують, що 10 травня 2024 року Земля пережила найсильнішу геомагнітну бурю за останні 20 років. Шторм Ганнона на щастя, був не таким потужним, як подія Керрінгтона. Попри це, по Землі вдарили шлейфи з надзаряджених іонізованих сонячних частинок, які утворилися під час множинних корональних викидів маси на Сонці.

Дослідники довкілля та атмосфери витратили понад рік на аналіз величезної кількості даних про цю рекордну геомагнітну бурю. Найкращим джерелом інформації став орбітальний супутник Arase, який було запущено Японським агентством аерокосмічних досліджень ще 2016 року.

Цей супутник обертається навколо Землі на висоті близько 30 тис. км, він ховається в захисних шарах плазмових хвиль і магнітних полів, які вчені називають плазмосферою. Таким чином, супутник опинився в ідеальному розташуванні для спостереження за тим, що відбувалося з планетою під час шторму Ганнон.

"Ми відстежували зміни в плазмосфері за допомогою супутника Arase і використовували наземні GPS-приймачі для моніторингу іоносфери — джерела заряджених частинок, що поповнюють плазмосферу. Обидва шари показали нам, наскільки різко скоротилася плазмосфера і чому відновлення зайняло так багато часу", — говорить співавтор дослідження, професор Інституту досліджень навколишнього середовища Нагойського університету Ацукі Сінборі.

Саме плазмосфера блокує значну частину смертоносного космічного випромінювання, яке Сонце регулярно відправляє в бік Землі. Без такого захисту супутники не змогли б довго працювати на орбіті.

Зовнішня межа плазмосфери зазвичай підноситься на 43 800 км над Землею. Але під час шторму Ганнон цей щит планети стиснувся лише до 9 тис. км, що приблизно вп'ятеро менше від початкової ширини.

Знадобилося чотири дні, щоб плазмосфера Землі повернулася у свій звичний стан.

"Ми виявили, що буря спочатку спричинила сильне нагрівання поблизу полюсів, але пізніше це призвело до різкого падіння кількості заряджених частинок в іоносфері, що сповільнило відновлення. Це тривале порушення може вплинути на точність GPS, перешкодити роботі супутників і ускладнити прогнозування космічної погоди", — наголосив Сінборі.

Нагадаємо, вчені виявили гігантський космічний шторм, спричинений чорною дірою. Учені, використовуючи комплекс радіотелескопів ALMA, виявили гігантський галактичний вітер, спричинений надмасивною чорною дірою 13,1 мільярда років тому.