Україна розвиває технології НРК: коли з'являться повністю автономні бойові роботи
Україна розвиває технології НРК: коли з'являться повністю автономні бойові роботи

Україна розвиває технології НРК: коли з'являться повністю автономні бойові роботи

Наземні роботизовані комплекси (НРК) продовжують посідати ключове місце на полі бою, і в 95% випадків їхні завдання залишаються логістичними: доставка боєприпасів, підвезення припасів, евакуація поранених. Однак, незважаючи на домінування логістичних функцій, розвиток бойових і автономних платформ в Україні йде активно.

В аналітичному матеріалі Defense Express йдеться про важливість роботизованих платформ у сучасних умовах війни. Як розповів в інтерв'ю виданню керівник підрозділу роботизованих комплексів 2-го корпусу Національної гвардії України "Хартія", відомий під позивним "Математик", перший критично важливий напрямок розвитку — вдосконалення системи управління НРК.

Зв'язок має бути цифровим, захищеним, резервованим і незалежним від рельєфу, що означає використання супутникових систем або широких mesh-мереж. При цьому постійне застосування оптоволоконних кабелів, поширених у ранніх НРК, офіцер вважає недоцільним: висока вартість і ризик пошкодження на маршруті роблять цей варіант нежиттєздатним, хоча для окремих спеціальних місій він може бути й виправданий.

Демонстрація можливостей робота DEEPRobotics Lynx

Машинний зір, 3D-навігація та цифрова логістика

Найсерйозніша проблема управління — це затримка сигналу (пінг). За затримки в 150 мс оператор змушений зупиняти платформу, чекаючи зниження до 60-80 мс. Друга проблема полягає в обмеженому огляді через камери, особливо в умовах високої рослинності або відсутності видимих орієнтирів. Але рішення існує — перехід до систем машинного зору, візуальної навігації та створення 3D-моделі місцевості.

"Ми намагаємося перетворити управління НРК на щось схоже на комп'ютерну гру. Ми зможемо взяти 3D-модель, як самого НРК, так і місцевості навколо нього. І оператор буде вільний у тому, щоб обрати ракурс, тобто бачити в режимі "вид від третьої особи", що значно краще дає розуміння, де він перебуває", — пояснив "Математик".

Наземні дрони забезпечують логістику українським артилеристам
Фото: 44-та окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола

Така система також дасть змогу майже повністю обійтися без підтримки безпілотників, які використовуються для огляду зверху. А для створення такої моделі НРК має самостійно сканувати простір за допомогою лідарів, радарів, ультразвукових датчиків і стереокамер. За словами офіцера, головне в цьому питанні — дешевизна і ремонтопридатність, враховуючи середній життєвий цикл платформи. Крім того, розширена автономність має забезпечуватися навіть у разі втрати зв'язку.

Ще один рівень розвитку — організація логістики, де вирішальними стають питання: хто, що, куди та коли має отримати. Так "Математик" підкреслює, що навіть великі логістичні компанії нерідко натраплябть на труднощі, тож аналіз запитів, маршрутів, завантаження та можливостей НРК міг би значно підвищити ефективність постачання підрозділів.

Коли з'являться бойові автономні платформи

За словами аналітиків, що п'ять років тому технології бойового ШІ та дуелі дронів здавалися фантастикою, але сьогодні це вже реальність. За оцінкою "Математика", до появи повністю автономних бойових наземних бойових платформ залишається близько трьох років.

Важливо "Найбільший у світі": в Україні розгорнуть парк наземних військових роботів GEREON (фото)

"Слід очікувати, що до появи таких засобів залишилося три роки. Саме шасі, тобто чи буде воно гуманоїдним, на колесах, чи проміжним, включно з "собаками" чи "буйволами" — не важливо. Я роблю ставку на три роки", — сказав офіцер.

За його словами, йдеться не тільки про конструкції платформ, а й про зрілість сенсорів і систем машинного зору, виробничих потужностей, масштабованість рішень у сфері НРК, формування системи управління, а також підготовку підрозділів до експлуатації таких машин.

"Ці інструменти можуть з'явитися через півтора року насправді. А ось зібрати їх, упакувати їх у нормальний вигляд для того, щоб це можна було постачати підрозділам, а потім, щоб ці підрозділи мали і розуміли, як цим розпоряджатися, і були системи управління — це ще на 1,5 роки. А ось насичення ними військ — це початок 2030-х років", — підсумував "Математик".

Раніше повідомлялося, що у Львівській області відбувся публічний краш-тест ударних НРК. Головна мета заходу полягала в перевірці реальної боєздатності українських роботів в умовах, максимально наближених до фронтових.

Джерело матеріала
loader
loader