Уряд Німеччини закликають внести тему Голодомору у шкільні програми

Відповідного листа, що є у розпорядженні "Європейської правди", надіслали міністерці культури з підписами близько 20 діячів.

Лист адресований федеральній міністерці освіти Карін Прін і приурочений до дня вшанування жертв Голодомору.

Серед його підписантів – мер Лейпцига Бурхард Юнг, колишня депутатка Європарламенту Гізела Калленбах, відомий дисидент зі Східної Німеччини Вольф Бірман, українська письменниця й громадська діячка Оксана Забужко.

Ініціатори закликають долучатися зі своїми підписами інших, хто поділяє їхні аргументи.

"У 2022 році Бундестаг Німеччини класифікував Голодомор як геноцид та закликав федеральний уряд підвищувати обізнаність у Німеччині та Європі про цей злочин через освітні програми.

Втім, відтоді майже нічого не відбулося.

Лише одна федеральна земля включила тему Голодомору у свою програму – і то як "тему на вибір", – зазначають вони.

Автори у листі привертають увагу до цього факту та акцентують також на тому, що зараз у німецьких школах вчаться багато дітей з України, які опинились там через війну – і серед них майже точно є нащадки тих, хто втратив своїх близьких під час Голодомору.

"Німецькі підлітки дізнаються про похмуре минуле пращурів своїх однокласників лише у разі, якщо мають вчителя, який відчуває своїм обов’язком підняти цю тему", – зауважують вони.

Автори вказують на подібність злочину нацистського режиму проти єврейського народу та сталінського – проти українців.

"Голокост і Голодомор об'єднують не лише перші склади у словах, хоча вони мають різне значення, але передусім масштаби злочину.

В обох випадках йдеться про вбивство мільйонів людей.

Ми час від часу чуємо, що Шоа був унікальним випадком.

Для цього, звісно, є підстави – але це не означає, що масовий злочин, що стався на десятиліття раніше і на той час був найбільшим злочином проти європейського народу – просто ігнорується", – пишуть вони.

"Без цих історичних знань як можуть молоді люди розуміти, звідки в українців така величезна воля чинити опір? З цими знаннями вони з набагато більшими шансами погодяться, що європейці не мають вдруге покинути напризволяще цей народ, і що ми не можемо зменшити нашу підтримку країні, що перебуває під атакою", – аргументують автори листа.

До дня пам’яті жертв Голодомору, який відзначають у третю суботу листопада, низка країн виступили із заявами на згадку про ці злочини сталінського режиму та провели паралелі з подіями сьогодення.

На сьогодні Голодомор визнали геноцидом українського народу парламенти близько трьох десятків країн світу, а також Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи.