Розкриті технічні характеристики нової китайської гіперзвукової ядерної ракети Jinglei-1

Китай офіційно представив нову гіперзвукову ядерну ракету Jinglei-1 (JL-1), яку запускають зі стратегічних бомбардувальників H-6N. Її поява завершує формування китайської ядерної тріади, що включає наземні, морські та повітряні засоби доставлення боєзарядів. За даними видання Ordnance Industry Science Technology, JL-1 є єдиною у світі далекобійною гіперзвуковою ракетою, здатною нести ядерну боєголовку. Її дальність становить близько 8 000 км, що у поєднанні з радіусом дії H-6N дозволяє охоплювати більшу частину території США у разі зльоту з аеродромів на російському Далекому Сході.

На цьому тлі у Вашингтоні визнають технологічне відставання. США досі покладаються на AGM-86B — дозвукову крилату ракету з дальністю 2 400 км, створену ще у період Холодної війни. Її наступник AGM-181A очікується не раніше 2030 року і також залишиться дозвуковим. Програма створення американської гіперзвукової ядерної ракети AGM-183A була призупинена через технічні проблеми. У Росії експлуатуються Kh-102 і Kh-BD з великою дальністю, але вони не перевищують швидкість звуку. Єдиний гіперзвуковий носій — «Кинжал» — має значно менший радіус дії, ніж JL-1.

Попри переваги, JL-1 має обмеження. Через довжину 15 метрів її неможливо розмістити всередині літака, тому ракету підвішують зовні, що знижує аеродинамічну ефективність і прихованість. Бомбардувальник H-6N має дозвукову швидкість, обмежену вантажність і не оснащений стелс-технологіями, що робить його менш захищеним порівняно з американськими B-2 чи майбутніми B-21 Raider. Розробка китайського стелс-бомбардувальника H-20 ще триває, тому JL-1 наразі виконує роль тимчасового стратегічного рішення.

Вперше JL-1 була продемонстрована на параді до Дня Перемоги у вересні 2025 року разом із новими зразками озброєння, включно зі штурмовими гвинтівками та малопомітними літаками. Експерти вважають, що JL-1 походить від ракети середньої дальності DF-21, адаптованої для повітряного запуску. НАТО відстежувало її розробку під кодовою назвою CH-AS-X-13, фіксуючи випробування на базі Несян та модифікації літаків H-6N під новий комплекс.

З офіційним прийняттям JL-1 на озброєння Військово-повітряні сили Народно-визвольної армії Китаю вперше отримали роль у ядерному стримуванні країни. Це підвищує гнучкість китайської стратегії, адже ракети повітряного базування складніше виявити й перехопити, ніж шахтні чи підводні системи. Аналітики наголошують, що поява JL-1 знаменує новий етап у ядерній модернізації Пекіна та суттєво змінює баланс сил у Тихоокеанському регіоні.