Рахункова палата встановила, як постачальники обманювали армію безкарно

Рахункова палата виявила критичні недоліки в системі тилових закупівель для Збройних Сил України.

Хоча Державне підприємство "Державний оператор тилу" провело 95% процедур через електронну систему, це не гарантувало ні якості, ні своєчасності постачань.

Закупівлі проводили, але постачальники не виконували зобов'язання

ДП "ДОТ" здійснило 95% процедур закупівель через електронну систему, забезпечивши умови конкурентного середовища. Однак через порушення та помилки в тендерній документації 100 лотів (7,2% оголошених) були оскаржені та скасовані, 216 (15,5%) визнали неуспішними через відсутність пропозицій.

Прозорість закупівель відбір надійних постачальників не гарантувала. Зобов'язання виконувалися із відхиленнями щодо якості, обсягів і строків у бік погіршення для держави: з 718 контрактів, укладених ДП "ДОТ", за 429 (60%) відтерміновано або зменшено обсяги поставок, а 40 розірвано.

Постачальники, яким переносилися терміни поставок, уникали відповідальності та сплати санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань. Через нерезультативну претензійно-позовну роботу і неналежне застосування банківських гарантій бюджет недоотримав близько 2 мільярдів гривень нарахованих штрафних санкцій.

Закупівлі без електронної системи коштували дорожче

Порядок підтвердження "нагальної потреби" закупівлі не унормовано. Застосування закупівель без електронної системи при визначенні такої потреби призводило до закупівель у 21 випадку за збільшеною на 395 мільйонів гривень та в 11 випадках за зменшеною на 112 мільйонів гривень вартістю порівняно з електронною системою.

Встановлено також факти неправомірного збільшення вартості закупівель на майже 98 мільйонів гривень. Перелік та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення протягом року змінювався 48 разів і врешті не був виконаний повністю. Це свідчить про відсутність стабільного планування, неналежне визначення потреб і слабкий управлінський контроль.

У середньому виконання переліку та обсягів закупівель становило 81% за продуктами харчування, 89% за паливно-мастильними матеріалами і 69% за 21 номенклатурною позицією речового майна.

Контроль якості не працював

Система контролю якості матеріальних засобів тилового призначення не забезпечувала належного управління ризиками: порядок гарантування якості та процедури оцінки ризиків не визначені, план робіт з державного гарантування якості не затверджений. Технічні специфікації залишалися недосконалими, а план їх оновлення невиконаним.