У золотистих ретриверів знайшли гени, схожі на людські: сенсація від науковців

Нове дослідження британських учених змусило переосмислити давню тезу про «біологічну прірву» між людиною та собакою: виявилося, що один із найпопулярніших домашніх улюбленців поділяє з нами значно більше, ніж просто спільний побут.

Про це пише видання Popular Science.

Дослідження, проведене вченими Кембриджського університету, показало: певні генетичні варіанти, що визначають темперамент і реакції золотистих ретриверів, мають прямі аналогії з людськими генами, які впливають на інтелектуальні здібності, рівень тривожності та ризик розвитку депресивних станів.

Команда під керівництвом нейробіологині Елеанор Раффан оприлюднила результати в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, назвавши їх «надзвичайно показовими». Науковиця зазначає, що отримані дані демонструють спільне походження поведінкових механізмів у двох зовсім різних видів, попри колосальну еволюційну відстань між ними.

Щоб дійти таких висновків, дослідники проаналізували генетичні послідовності 1300 золотистих ретриверів. Паралельно власники собак заповнювали детальні анкети, в яких описували характер і звички своїх тварин. Це дозволило порівняти конкретні генетичні варіанти з поведінковими параметрами — від рівня активності та сором’язливості до агресивності та легкості навчання.

Після отримання картин у собак, команда застосувала аналогічний підхід до людського геному. Результат був несподіваним: було знайдено 12 генів, які так само впливають і на людську поведінку.

Серед них — ген PTPN1, що у ретриверів пов’язаний зі схильністю до конфліктів із іншими собаками, а в людей — із когнітивними можливостями та вірогідністю розвитку депресії. Інший генетичний варіант, що формує реакцію страху у собак, виявився подібним до гена, який у людей відповідає за підвищену вразливість у соціально незручних ситуаціях.

Співавтор дослідження, нейробіолог Енох Алекс, пояснює: генетична база поведінкових реакцій може робити окремих собак більш чутливими до середовища. Якщо подібна вразливість поєднується з негативним досвідом, тварина починає демонструвати поведінку, яку люди часто помилково сприймають як «неслухняність», хоча насправді це — прояв стресу.

Цікаво, що на основі тих самих генетичних збігів можна знайти й нові підходи до дресирування. Дослідники з’ясували, що ген ROMO1, пов’язаний із здатністю золотистих ретриверів до навчання, у людей відповідає за емоційну чутливість і когнітивну гнучкість. Це привело вчених до думки, що тренування собак цієї породи буде значно ефективнішим, якщо враховувати їхній емоційний стан, а не обмежуватися системою «команда — нагорода».

Водночас команда підкреслює: генетика задає лише загальні риси, а не конкретні моделі поведінки. Гени формують схильності, але не визначають точної реакції собаки чи людини в кожній ситуації.

Як зазначає співавтор дослідження, спеціаліст з поведінки тварин Даніел Міллс із Університету Лінкольна, наші улюбленці поділяють із нами не лише дім, а й частину психологічних викликів сучасного світу. Саме тому собаки здатні стати цінними моделями для дослідження окремих психічних станів у людей, пов’язаних із емоційними порушеннями.

РФ обстріляли Дніпро / © Getty Images Марія Кравець / © instagram.com/maarriill Прикраса ялинки в палаці Холірудського в Шотландії / © Getty Images Дмитро Пєсков / © Associated Press