Індіана Джонс помер від заздрості: найдивовижніші акули у світі використовують хвіст замість хлиста

Лисячі акули — одні з найбільш дивакуватих представників загону хрящових. Великі вирячені очі роблять цих акул доволі милими, проте небезпека криється в їхніх хвостах. Відомо, що хвости лисячих акул можуть досягати 3 метрів завдовжки, що становить близько половини довжини їхнього тіла. Хвости мають вигляд хлистів і діють так само, створюючи настільки різкі перепади тиску, що це призводить до утворення кавітаційних пухирців — скупчень випаровуваної води, які генерують світло, звук і тепло, пише IFLScience.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Акули використовують хлисти

Більшу частину часу хвости лисячих акул повільно рухаються з боку в бік, поки вони просуваються в товщі води. Однак усе змінюється, коли настає час полювання. Напад лисячої акули відомий як "хлист хвостом" і його можна розділити на чотири етапи:

• підготовка — акула кидається на здобич;
• удар — акула згинає хвіст, щоб на великій швидкості змахнути ним над головою;
• відновлення — хвіст повертається у вихідне положення;
• збір здобичі — акула поїдає оглушену здобич.

За словами першого автора дослідження, Джеймі Кнауба з Флоридського Атлантичного університету, у дослідженні 2024 року вони з колегами виявили анатомічні особливості акул, що забезпечують цей "хлист хвостом". Під час дослідження вчені вивчили 10 особин лисячої акули — від ембріона до дорослої акули. Сканування показало значні зміни в мінералізованій мікроархітектурі хребців лисячої акули залежно від віку.

Вчені також виявили, що анатомія і мікроструктура значно різняться по всьому тілу і між групами розвитку — ембріональними, молодими й дорослими особинами лисячої акули. У результаті вчені вважають, що хребці лисячих акул розрізняються за анатомією, а також за кількістю і розташуванням мінералів, що і забезпечує механічні потреби в ударах хвостом.

Полювання за допомогою хвоста

Тривалий час учені підозрювали, що лисячі акули використовують хвости під час полювання, проте ця поведінка не була описана. У 2013 році дослідники вивчили 25 записів нападів пелагічних лисячих акул. Відеозаписи показали, що вони справді використовували свої хвости для полювання, виснажуючи сардин ударами хвоста в будь-який час доби

Автори стверджували, що удари були такої сили, що викликали дифузію розчиненого газу з товщі води, утворюючи бульбашки. Це може відбуватися за допомогою кавітації, за якої об'єкт рухається у воді зі швидкістю, достатньою для зниження локального тиску води нижче тиску пари, утворюючи бульбашки.

Раціон лисячих акул

Відомо, що лисячі акули проводять час глибоко під водою в пошуках кальмарів і восьминогів, однак, коли сонце сідає, вони піднімаються до поверхні, де полюють на стадну рибу — оселедець, скумбрію і сардин.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що біля берегів Великої Британії з води вистрибнула величезна акула.

Раніше Фокус писав про те, як глибоко можуть запливати великі акули в пошуках їжі.