Нові можливості "Шахедів": як Росія намагається перетворити дрони на зброю проти авіації та МВГ
Нові можливості "Шахедів": як Росія намагається перетворити дрони на зброю проти авіації та МВГ

Нові можливості "Шахедів": як Росія намагається перетворити дрони на зброю проти авіації та МВГ

"Шахеди" отримують нові можливості, які можуть змінити характер повітряної війни. На уламках збитих дронів уже фіксують ракети класу "повітря-повітря", а окремі БПЛА переходять на онлайн-керування через mesh-мережі. Фокус з'ясував, чи здатні ці експерименти перетворитися на реальну загрозу для української авіації та мобільних вогневих груп.

Росія виводить "Шахеди" на новий рівень. За останніми даними, зафіксовано дві критично важливі модифікації: встановлення ракети "повітря-повітря" Р-60 на корпус дрона та перехід частини ударних БПЛА на режим онлайн-керування.

Українські військові вперше виявили уламки "Шахеда/Герань-2" зі встановленою ракетою Р-60 — радянською керованою ракетою класу "повітря-повітря". Її призначення очевидне: ураження літаків та гелікоптерів, які традиційно залучаються для перехоплення дронів.

Хоча технічно це виглядає кустарним рішенням, сама ідея змінює правила гри. Якщо росіянам вдасться стабілізувати цю схему та інтегрувати наведення, українська авіація ризикує зіткнутися з абсолютно новим викликом — дронами, які можуть атакувати у відповідь.

Інша тенденція — поява "Шахедів" з можливістю онлайн-управління. Це означає, що оператор може:

  • змінювати маршрут у реальному часі;
  • вибирати нові цілі прямо під час польоту;
  • коригувати атаку, обходячи зенітні позиції.

За оцінками військових, такі дрони вже використовуються для "полювання" на мобільні вогневі групи (МВГ) — підрозділи, що збивають безпілотники та ракети. Вперше саме МВГ стають ціллю, а не лише захисним елементом.

Військовий експерт Павло Нарожний у коментарі для Фокусу пояснює, що насправді означає поява "Шахедів" з ракетами Р-60 та онлайн-керуванням через mesh-мережі. Він підкреслює: поки це не система, а поодинокі спроби, але у разі масового впровадження наслідки для української ППО та авіації можуть бути серйозними.

Ракета Р-60 на "Шахеді": новий тип повітряної загрози

Росія продовжує експериментувати з модернізацією "Шахедів", однак говорити про появу повноцінної нової зброї поки що рано. Павло Нарожний наголошує: нині маємо справу з поодинокими випадками, а не з відпрацьованою системою. За його словами, твердження про "Шахедів" із ракетами Р-60 наразі перебільшені, оскільки немає доказів, що ці ракети уже застосовувалися у повітрі. Єдине підтверджене повідомлення стосується збитого дрона, на уламках якого справді знайшли ракету "повітря-повітря" малого радіуса дії. Жодної інформації про те, що вона могла когось уразити, немає.

"Головна проблема полягає у способі наведення такої ракети. Для цього дрон повинен або мати камеру й передавати оператору відео в реальному часі, або бути оснащеним певним штучним інтелектом, здатним самостійно розпізнавати повітряні цілі поруч із собою. У кожному з варіантів виникають ризики: ракета може сприйняти за ціль інший "Шахед", цивільний літак чи будь-який інший тепловий об'єкт". — пояснює Фокусу експерт.

Він зазначає, що на цьому етапі питань більше, ніж відповідей, і поки не зрозуміло, чи зможуть росіяни перетворити такі спроби на стабільне рішення.

Водночас Нарожний нагадує, що в України є власний досвід застосування Р-60. Українські фахівці встановлювали ці ракети на морські дрони, які успішно атакували російські літаки та вертольоти, що полювали на безпілотники. Ключова різниця — українські дрони мають якісний супутниковий зв'язок і відео, що дозволяє оператору бачити ціль і приймати рішення у реальному часі. У "Шахедів" таких можливостей поки немає, що робить їхнє потенційне озброєння ракетами більш теоретичним, ніж практичним.

Mesh-технології "Шахедів": реальні ризики та виклики

На думку Нарожного, куди серйознішим напрямом російських експериментів є не ракети, а спроби створити онлайн-мережу управління "Шахедами". Йдеться про використання mesh-технологій — модемів, які дозволяють дронам об'єднуватися в єдину мережу й передавати дані один через одного.

Такий підхід дає можливість росіянам підтримувати зв'язок із дронами навіть далеко в глибині української території. Умовно один "Шахед" на висоті 5 км над кордоном може бути "ретранслятором", а інші — наприклад, над Черніговом, Козельцем чи навіть Києвом — отримуватимуть управління через нього. Якщо таких дронів буде десятки чи сотні, оператори теоретично зможуть керувати кожним із них, отримуючи відео та телеметрію.

Саме це створює додаткову загрозу для мобільних вогневих груп.

"МВГ зазвичай працюють трасуючими кулями, які залишають світловий слід і фактично видають їхню позицію. Якщо дрон передає картинку в реальному часі, він бачить, звідки по ньому стріляють. Один "Шахед" виявляє ціль, інший — пікірує на неї. Це потенційно може призвести до втрат серед МВГ, хоча поки підтверджених випадків немає", — продовжує експерт.

Нарожний уточнює, що відомий епізод у Чернігівській області міг бути не атакою, а випадковим падінням збитого дрона. "Шахед" — велика конструкція, і навіть після влучання він здатний деякий час летіти по інерції, не вибухаючи й не зупиняючись одразу.

"Шахеди" полюють на МВГ: як не видати свої позиції

Він також наголошує, що Р-60 справді здатна становити небезпеку для гелікоптерів та легких літаків без теплових пасток, таких як деякі транспортні борти. Для фронтових МіГ-29 або Су-27 загроза менша, оскільки вони обладнані системами відведення ракети. Проте сам факт потенційного озброєння "Шахедів" ракетами, навіть у тестовому режимі, створює додаткові ризики й змушує змінювати підходи до протидії.

Разом із тим Нарожний підкреслює: говорити про масове впровадження нових технологій поки рано. Росія вже пробувала ставити на "Шахеди" 4G-модеми, старлінк-аналог та інші комунікаційні засоби, однак це не перетворилося на серійне рішення. Те саме стосується mesh-модемів — вони є, але не на кожному дроні. Наразі все виглядає радше як експерименти й випробування окремих компонентів, ніж готова система.

"Якщо ж mesh-мережі стануть масовими, Україна має ефективну відповідь: радіоелектронну боротьбу. Кожна МВГ може бути оснащена РЕБ, який глушитиме частоти, на яких працюють модеми "Шахедів", — каже Нарожний.

За словами експерта, це цілком реалістично, адже кожен збитий дрон передається фахівцям для аналізу, а тому українська сторона добре розуміє, які частоти й протоколи використовують росіяни.

"Якщо ми знаємо частоту — ми її глушимо. Без зв'язку "Шахед" не може працювати в режимі онлайн-керування", — підсумовує він.

Нагадаємо, у РФ розробили морський дрон-носій "Шахедів", який дає змогу запускати ударні безпілотники з моря.

Також Фокус писав, що 12 листопада медіа повідомили про ще один різновид зброї РФ: росіяни прилаштували пускові "Солнцепьока" на роботизовану платформу.

Джерело матеріала
loader