Безлюдні зони ваблять туристів: чому "мертві міста" стали символом 21 століття
Безлюдні зони ваблять туристів: чому "мертві міста" стали символом 21 століття

Безлюдні зони ваблять туристів: чому "мертві міста" стали символом 21 століття

На початку 21 століття світ дедалі частіше стикається з феноменом "міст-привидів" — побудованих, але порожніх мегаполісів, а також колись живих населених пунктів, які раптово втратили людей. Цей образ, який ще недавно здавався елементом постапокаліптичного кіно, перетворився на один із ключових символів нашої епохи: тривожної, стрімкої і тендітної.

У всі часи людство залишало за собою впізнавані символи: архітектурні, культурні та технологічні "ікони", за якими можна прочитати дух епохи. Піраміди та акведуки, готичні шпилі та заводські труби, космодроми та скляні хмарочоси, кожна історична стадія мала свої знаки величі, амбіцій і тривог. Сьогодні до цього ряду дедалі частіше додають "мертві міста" — феномен, який несподівано став одним із найточніших віддзеркалень XXI століття. Про це в матеріалі Фокуса.

"Міста-привиди" почали з'являтися під час будівельного буму

Масштаби урбанізації в Китаї перетворили "ghost cities" на один із головних сюжетів світової преси. Дослідження підкреслюють, що йдеться не лише про повністю порожні міста, а й про величезні недозаселені райони. Головною проблемою є те, що інфраструктура вже збудована, а людей, які могли б там жити майже немає. Величезні сучасні райони з хмарочосами, транспортними розв'язками, школами, торгівельними центрами та парками, які формально готові до життя, але залишаються недозаселеними.

Урбанізація в країні йшла такими темпами, що багато проєктів будували "на майбутнє", розраховуючи на прийдешній приплив жителів та інвестиції. Однак демографічний спад, економічні ризики й зміщення міграційних потоків зробили ці райони символом нездійснених очікувань, відображаючи крихкість китайської моделі розвитку і нестійкість глобальної економіки епохи 21 століття.

Історія про перше "місто-привид" у сучасному Китаї набула широкої популярності після випадку в міському окрузі Ордос. У 2009 році журналістка Al Jazeera Мелісса Чан, виконуючи інше редакційне завдання, випадково опинилася в новенькому районі Кангбаші. Там уже мешкали приблизно 30 тисяч людей, проте візуально район виглядав малозаселеним. Чан описала його як порожній, фактично назвавши містом-привидом.

Порожній міст у новенькому районі Кангбаші
Фото: Wikipedia

Публікація стрімко розлетілася по закордонним ЗМІ, посиливши недовіру до китайського економічного ривка і підштовхуючи критиків до думки, що темпи зростання ВВП Китаю можуть бути завищені або нестабільні.

В аналітиці Bloomberg, яку переказує Американська асоціація планувальників, наголошується, що багато китайських "міст-привидів" за кілька років все-таки починають заповнюватися, але десятиліття простою перетворило їх на символ оптимістичних прогнозів і спекулятивного зростання, розрахованого "на майбутнє, яке не настало вчасно".

Схожим шляхом пішли та в Туреччині. Раніше ми писали про елітний комплекс Burj Al Babas, де сотні однакових "замків" стоять напівпорожніми. Будівельна бульбашка, що обрушилася, і падіння ліри зупинили проєкт, перетворивши його на візуальний пам'ятник нездійсненим мріям інвесторів і забудовників. Спочатку жителі почали висловлювати невдоволення тим, що нові споруди мають чужорідний вигляд і псують вигляд історичної частини міста. Потім почалися судові позови: забудовників звинуватили у вирубуванні зелених насаджень і завданні шкоди природі.

Становище погіршив економічний спад у Туреччині. На тлі кризи інтерес заможних зарубіжних покупців до місцевої нерухомості різко знизився, хоча саме вони й мали стати основною аудиторією для люксових вілл. У підсумку 2019 року компанія Sarot Group оголосила себе банкрутом, залишивши після себе борг у 5 мільйонів доларів. Мер Бурдж-аль-Бабаса запевняв, що проєкт вдасться відродити, але досі цього так і не сталося.

Деіндустріалізація і порожні квартали великих міст у США

Якщо китайські та турецькі "міста-привиди" були "дітьми будівельного буму", то у США символом зворотного процесу став Детройт. Місто втратило понад 60% населення порівняно з піком середини 20 століття. Дослідження Федерального резервного банку Клівленда зазначає, що ключові промислові центри Іржавого поясу (Детройт, Клівленд, Буффало, Піттсбург) за останні десятиліття втратили майже половину жителів.

Соціологи та урбаністи зазначають, що масове закриття заводів, відтік середнього класу і падіння податкових надходжень призвели до розростання занедбаних кварталів, появи порожніх будинків, покинутих шкіл і церков. На момент 2017 року пустирі в Детройті займали величезну територію, майже еквівалентну площі Парижа (40 кв. миль/104 км²). Однак у 21 столітті американське місто стало ще й символом можливого відродження інфраструктури.

Імпровізований сад у Детройті
Фото: Detroit Free Press

У матеріалі AP докладно описується, як на місці занедбаних будівель з'являються технопарки, імпровізовані сади та ферми, а відреставрована Michigan Central Station перетворилася з руїни на центр інновацій.

Кліматична криза і "жертовні зони"

Окремі причини появи покинутих міст пов'язані не з економікою, а з кліматом. Scientific American показує, як підвищення рівня моря, повені та лісові пожежі перетворюють невеликі американські міста на руїни, інколи буквально стираючи їх з карти.

Сайти, присвячені занедбаним місцям, фіксують цілу географію "нових зон руйнувань": затоплені райони Луїзіани, спорожнілі селища після ураганів або масштабних пожеж, острови, з'їдені ерозією.

Журналісти та екологи називають такі простори "environmental sacrifice zones" — територіями, які де-факто списані з рахунків заради збереження решти системи.

Демографічний обвал: вимерлі села Європи

У Європі образ "міст-привидів" найчастіше пов'язаний зі зникаючими селами та передмістями. Equal Times ще 2013 року писало про "ghost villages" Болгарії, де цілі населені пункти виявляються повністю порожніми, а будинки повільно руйнуються.

Схожі сюжети простежуються в Іспанії, Португалії, Італії. Причиною цього називають падіння народжуваності та міграцію у великі міста.

У свіжому матеріалі Financial Times підкреслюється, що у 2014-2024 роках населення переважно сільських регіонів ЄС скоротилося на 8,3%, тоді як міста зросли на 6%. Політологи та економісти пов'язують це не тільки з економікою, а й зі зростанням соціального невдоволення і підтримкою популістських рухів на периферії.

Старі порожні будинки в сільській місцевості
Фото: Equal Times

Однак занедбані села не залишаються повністю пустувати. Відбувається так зване "природне повернення". На місці людей з'являються лисиці, олені та дикі кабани. Крім того, зростає кількість проєктів з "реанімації" таких територій — від програм переселення біженців в іспанські села до символічних продажів будинків за 1 євро в Італії та Греції.

Чому "міста-привиди" притягують туристів

Попри тривожну атмосферу, такі місця стали частиною стійкої туристичної культури. У 21 столітті вони увійшли в категорію дарк-туризму. Багатьом припали до смаку подорожі в простори, пов'язані з катастрофами та історичною пам'яттю.

Фотографи і тревел-блогери перетворили руїни на самостійний жанр: порожні будинки, зарослі сходи, іржаві конструкції створюють унікальну атмосферу "світу без людей". National Geographic показує десятки таких місць по всьому світу: від італійських сіл до промислових територій, де природа буквально переписує міське середовище.

Подібна візуальна естетика стала частиною сучасної культури, надихаючи режисерів, художників і тревел-фотографів. Після появи серіалів і фільмів деякі "міста-привиди" стають культовими. Характерний приклад — Прип'ять. Після виходу серіалу "Чорнобиль" від HBO потік туристів зріс настільки, що це стало окремою новинною темою.

Порожній парк атракціонів у Прип'яті
Фото: versiya.info

Для багатьох мандрівників "міста-привиди" стають можливістю "відключити світ". Тиша і відсутність людей працюють як емоційне розвантаження. Місто без транспорту, реклами та натовпів сприймається як рідкісна можливість відчути час інакше.

Майбутнє "міст-примар"

Частина експертів бачить у мертвих містах ресурс: майданчик для експериментів із зеленою архітектурою, стійким сільським господарством, новими формами громадського життя. Приклади переселення мігрантів і біженців у європейські села, що вимирають, показують, що іноді руїни можна перетворити на житловий простір із другої спроби.

Інші говорять про "карту попереджень", набір точок, які показують, що відбуватиметься з територіями, якщо продовжувати ігнорувати клімат, нерівність і демографію. У цьому сенсі "міста-привиди" є не тільки символом XXI століття, а й проєкцією можливого майбутнього.

Можливо саме тому образ порожніх вулиць, якими гуляє тільки вітер, так міцно прописався в заголовках ЗМІ. Він одночасно про минуле, сьогодення і те, що може трапитися далі.

Раніше Фокус повідомляв, що великі американські міста можуть опинитися під водою. Дослідники NASA представили дані, які викликали справжній тривожний відгук у екологів і жителів західного узбережжя США

Також стало відомо, як живе одне з найдивніших міст на Землі. У ньому розташовано 150 квартир, маленький магазин і поштовий пункт.

Теги за темою
дослідження
Джерело матеріала
loader