Рада вилучила російську зі списку мов, які потребують особливого захисту

Водночас пресслужба парламенту повідомила, що документ зберігає захист усіх інших мов нацменшин, пише24 Канал.

Що змінилось у документі?

У середу, 3 грудня, Верховна Рада прийняла законопроєкт № 14120, який передбачає оновлення та переклад Європейської хартії регіональних та міноритарних мов, а також актуалізацію списку мов, на які поширюється Хартія.

Законопроєкт підтримали 264 депутати, проти проголосував лише один – нардеп від "Слуги народу" Євген Брагар.

Термін "regional or minority languages" було інтерпретовано неправильно через переклад з російської версії документа. Раніше його перекладали як "національні меншини", а не як "чисельна меншість" за кількістю носіїв мови. Тобто мовиться не про захист прав окремої національної меншини, а про підтримку самої мови, носієм якої є та чи інша група населення. Таке трактування створювало ризики неправильного застосування закону та могло підривати статус української мови як державної.

Згідно з новим законопроєктом, новий переклад поняття "регіональні або міноритарні мови" точніше передає зміст документа та усуває можливості політичних маніпуляцій щодо української мови. Крім того, законопроєкт передбачає, що російська мова більше не вважається такою, що потребує захисту через її широке використання в Україні протягом тривалого часу. Також із переліку виключили молдовську мову, оскільки Молдова офіційно визнає румунську мову державною.

Водночас Хартія зберігає свій режим для інших мов, серед яких білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.

Завдяки новому документу Україна забезпечує точне дотримання положень Хартії та правильну ідентифікацію мов, які потребують захисту, уникаючи непорозумінь та можливих політичних спекуляцій.

Що передувало ухваленню законопроєкту №14120?

• Раніше некоректний переклад Європейської хартії регіональних і міноритарних мов, зроблений свого часу з російської мови, спотворив зміст документа й дав підстави для політичних маніпуляцій щодо статусу української мови.

• Через таку помилку Україну неодноразово безпідставно звинувачували в порушенні міжнародних зобов'язань й нехтуванні мовними правами.

• Конституційний суд ще у 2021 році зобов'язав владу виправити цю помилку, а в жовтні 2025 року мовна омбудсманка закликала виключити російську мовуз переліку мов, що потребують особливого захисту та ухвалити законопроєкт №14120.