"Дрони взяли на себе багато функцій": командир пояснив, чи здатна техніка замінити піхотинців
"Дрони взяли на себе багато функцій": командир пояснив, чи здатна техніка замінити піхотинців

"Дрони взяли на себе багато функцій": командир пояснив, чи здатна техніка замінити піхотинців

Збройні сили України поступово переходять до концепції роботизованої оборони, де ключову роль на передовій відіграватимуть наземні дрони, автоматизовані турелі та автономні опорні пункти. Такий підхід має зменшити втрати піхоти, підвищити стійкість позицій і зробити логістику безпечнішою в умовах тотального контролю поля бою дронами.

Як розповів в інтерв’ю Radio NV командир батальйону наземних роботизованих комплексів "AlterEgo" 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" Олександр із позивним "Електрик", сучасна війна вже фактично перейшла в площину технологічного протистояння, де значну частину бойових функцій поступово перебирають на себе автоматизовані системи. За його словами, дефіцит особового складу й складна ситуація з мобілізацією змушують командування шукати рішення, що дозволяють утримувати позиції з мінімальною кількістю піхоти.

Він пояснив, що дрони — як повітряні, так і наземні — вже замінили людей у багатьох ключових процесах на полі бою. Насамперед це стосується розвідки, спостереження та коригування артилерії. Якщо раніше військовим необхідно було фізично підійматися на височини або дерева для спостереження, то сьогодні ці функції роками виконують безпілотники, забезпечуючи безперервний контроль переднього краю.

Окрему роль наземні роботизовані комплекси відіграють у логістиці. "Електрик" зазначив, що доставка боєприпасів, води, їжі та спорядження на позиції стала однією з найнебезпечніших ділянок роботи для піхоти через так звані "кіл зони" — простір тотального ураження дронами та артилерією. Саме тому доставку все частіше здійснюють наземні дрони, які можуть працювати там, де пересування людей або техніки практично неможливе.

Крім того, роботизовані платформи дедалі частіше застосовують для евакуації поранених і загиблих. За словами командира, сьогодні саме евакуація загиблих залишається однією з найболючіших проблем, оскільки ризик для живих бійців у таких операціях непропорційно високий. Наземні дрони вже частково закривають цю потребу, даючи змогу зменшити втрати особового складу.

Військовий підкреслив, що інженерні завдання також дедалі рідше виконуються вручну: мінування й створення загороджень у багатьох підрозділах переносяться на безпілотні системи. За його оцінкою, йдеться про поступовий перехід до моделі, коли більшість ризикованих процесів на передньому краї виконуватиме техніка, а не люди.

Чи можуть дрони замінити піхотинця

Окремо "Електрик" пояснив, що повністю "замінити" піхотинця неможливо, однак можна автоматизувати значну частину його функцій. У хороших погодних умовах, коли працюють розвідувальні дрони й засоби ураження, піхота фактично позбавлена можливості активно рухатися або облаштовувати позиції. В такі моменти її роль мінімізується. Натомість у періоди поганої видимості — туман, сніг, сильний дощ або вітер — коли повітряні дрони неефективні, піхота знову стає критично важливою. Частково цю нішу також можуть закрити наземні дрони, здатні працювати в складних погодних умовах.

Командир наголосив, що майбутні лінії оборони необхідно одразу проєктувати з урахуванням використання роботизованих платформ. Йдеться не лише про класичні укріплення, а й про створення спеціальних інфраструктурних рішень — зокрема підземних маршрутів для пересування дронів, особового складу і навіть техніки. За його оцінками, подібні рішення можуть збільшити вартість будівництва укріплень не більш ніж на 30%, але в стратегічній перспективі це дає значну економію ресурсів і, головне, зберігає життя військових.

Також "Електрик" зазначив, що ключова проблема багатьох втрачених українських міст полягала не лише у штурмах, а в перерізанні логістики. Саме тому створення підземних "доріг" та зон візуальної недоступності для ворожих дронів він вважає одним із найбільш перспективних напрямів розвитку оборони. За його підрахунками, витрати на таку інфраструктуру можуть бути в десятки разів меншими, ніж втрати людей і територій у разі прориву оборони.

Він наголосив, що класичні підходи до фортифікації — рови й відкриті траншеї — більше не відповідають реаліям війни дронів. Без переходу до глибоко ешелонованої, частково підземної та роботизованої оборони Україна ризикує й надалі втрачати території. На думку командира, найефективнішим способом захисту в сучасних умовах залишається саме укриття під землею й максимальне використання технологій там, де століттями працювали вручну.

Нагадаємо, що, за словами Волонтери Марії Берлінської, Україна стикається з нестачею піхоти, тому без активного впровадження НРК фронт прорветься.

Також Фокус писав, що російська окупаційна армія посилила тиск та збільшує кількість піхоти, яка просочується до міста Сіверськ, що у Донецькій області.

Теги за темою
Україна війна Збройні сили України
Джерело матеріала
loader
loader