/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2F662231c952bc525b3f6389f29d1d2ffb.jpg)
Розривання країни по живому чи компроміс: що таке "корейський сценарій" завершення війни
24 Канал пояснює це простими словами.
Що таке корейський сценарій?
Під час Другої світової Корейський півострів належав Японії. У 1945 році США та СРСР домовились розділити його по 38-й паралелі. Згодом там провели вибори, на півночі постав прорадянський уряд, а на півдні – проамериканський.
Але в 1950-му, за підтримки Сталіна, Північна Корея напала на Південну. Почалася війна, яка тривала три роки. Фактично на боці Кім Ір Сена воювали комуністичний Китай і СРСР, а низка західних країн воювала за Лі Сін Мана. Це були не тільки США, але й Велика Британія, Канада, Туреччина, Австралія, Греція, Франція, Бельгія та інші. Тобто на Корейському півострові різні сторони обстоювали свої інтереси.
У 1951 році сторони зайшли в глухий кут, ніхто з них не міг здобути перевагу у війні. Попри перемовини, війна продовжилася.
Коли помер Сталін у 1953-му, нарешті почалися зміни. Спершу обмінялися хворими і полоненими, та угоду підписати не змогли – Лі Сін Ман хотів продовжувати війну.
Було домовлено, що з'явиться демілітаризована зона (ДМЗ) шириною в 4 кілометри – буфер між двома державами.
![]()
38 паралель і розділення Кореї / Rishabh Tatiraju
Подальші перемовини нічого не дали, і конфлікт продовжив тліти. Північна Корея постійно робить агресивні заяви, а час від часу стаються локальні сутички.
Зараз у ДМЗ живуть люди, там буяє дика природа і туди приїздять туристи. А ще – її пробують перетнути перебіжчики з обох боків, як це було з Берлінським муром.
Коротко про Корейську війну в сюжеті BBC: дивіться відео
Чому корейський сценарій війни для України небезпечний?
Світ уже не раз бачив подібний поділ: так було на Кіпрі та в Німеччині. І хоча такий крок видається логічним, мовляв, якщо не можете дійти згоди, то залишайтеся на своїх місцях, він чаїть у собі небезпеки.
Найперше – це не завершення війни. Це просто трикрапка і відсутність якого-небудь рішення. Бойові дії завершилися, але мир не настав. Тим часом у Кореї багато сімей так і померли, не дочекавшися повернення в рідні домівки.
![]()
Біженці – одне з найвідоміших фото Корейської війни / Фото Getty Images
Корейський сценарій для України ніби визнаватиме, що Росія прийшла надовго на окуповані території. І ставить під питання можливість їх повернення.
Якщо Росія говорить, що "першопричини війни" не вирішені, то і Україна вважає так само. Адже ворог напав на нашу державу ще 2014 року, і йому нічого за це не було. Залишити окуповані території у складі Росії – погодитися, що агресора не карають, а винагороджують.
З іншого боку, Південна Корея – одна з найрозвиненіших країн світу. Попри те, що в неї під боком агресор. Імовірно, саме це мав на увазі Зеленський, коли говорив, що корейський сценарій в Україні можливий. Та слід сказати, що такий розвиток можливий тільки за умов реформ і щедрої підтримки партнерів. І, звісно, гарантій безпеки.
Що казав Буданов про корейський сценарій?
Очільник розвідки ще у березні 2022 року казав, що Путін може спробувати нав'язати Україні корейський сценарій – своєрідну лінію розподілу між неокупованими та окупованими регіонами.
Та у 2024 році глава ГУР заявив: в Україні неможливий ні корейський, ні молдовський, ні німецький сценарії миру, тобто розділення держави на Північну Корею і Південну, Молдову та Придністров'я, НДР і ФРН. В Україні треба раз і назавжди поставити крапку.
"Або ми всі разом змусимо повернутись до того світового порядку, який був створений і багато років більш-менш усіх задовольняв, або настав час для нового світового порядку", – говорив тоді Буданов.
Власне, в останній заяві Буданова ідеться саме про це. "Україна або стане частиною нового, або сама створить нове. Інший варіант не підійде нікому", – висловився він.
А в жовтні 2025 року він попередив: після офіційного закінчення війни в Україні ще довго не буде миру. Наша держава має бути готова в будь-який момент дати відсіч агресору, в тому числі збройну відсіч.
Якою буде ця повоєнна Україна, бачать по-різному: хтось говорить, що треба перейняти ізраїльську модель безпеки, хтось – що держава має стати сталевим дикобразом, повним зброї і недоступним для зовнішнього агресора.

