Стратегія win-win: як українські дрони ламають консервативні шаблони європейського ОПК

Попри те, що український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) демонструє неймовірні темпи розвитку, співпраця з великими закордонними концернами залишається викликом через "різність мов зрілості" та бюрократичні бар'єри.

Про це в коментарі Укрінформу розповів виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федірко.

За словами Федірка, головна проблема полягає в різниці організаційних структур. Українські компанії переважно молоді (1–3 роки), вони працюють у надшвидкому воєнному темпі. Натомість європейські гіганти, як-от Rheinmetall чи Diehl, мають десятиліття історії та живуть за законами мирного часу, де кожен крок регламентований урядами.

"Ми молоді, завзяті, швидкі, а стара Європа каже: не поспішайте, ми зараз прицінимося, поговоримо зі своїм урядом. Для них це зрозумілі процеси, але ми так не можемо", — пояснив експерт.

Він додав, що німецьке Міноборони вражене відсутністю жорсткої регуляції в Україні порівняно з ФРН, де відступ від стандарту на міліметр є неприпустимим.

Основними опорами для українських зброярів у Європі стали Німеччина та Данія. Данія виявилася найбільш гнучкою, швидко змінивши законодавство для підтримки спільних проєктів. Німеччина ж залишається ключовим "донором і кооператором". Прикладом успішного симбіозу стало створення спільного підприємства німецької Quantum Systems та української Frontline Robotics.

Українські виробники пропонують Європі інновації, перевірені реальним боєм: наземні роботизовані комплекси; дрони-бомбери та FPV; рішення на базі штучного інтелекту.

Федірко переконаний, що це стратегія win-win: українці вчаться європейській культурі виробництва та сертифікації, а європейці запозичують унікальний бойовий досвід для зміни своїх застарілих доктрин. Наразі Міноборони Німеччини вже активно шукає партнерів серед компаній, що працюють на українському ринку, розуміючи, що саме тут народжуються технології майбутнього.