Якщо на Європі є сліди життя, то знайти їх буде дуже складно і ось чому

Через наявність значної кількості рідкої води супутник Юпітера Європа вважається однією з пріоритетних цілей у пошуках позаземного життя, розповідає 24 Канал. Проте знайти життя на супутнику, схоже, буде не так просто, як вважали раніше, пояснює New Scientist.

Чому товщина льоду впливає на шанси знайти життя?

Раніше вчені оцінювали товщину криги, що вкриває океан, у діапазоні від менш ніж 10 кілометрів до майже 50. Проте існувала надія, що численні тріщини, розломи та пори у замерзлій корі дозволяють поживним речовинам циркулювати між поверхнею та океаном.

Ситуація прояснилася завдяки команді під керівництвом Стівена Левіна з Каліфорнійського технологічного інституту.

Дослідники проаналізували дані, зібрані космічним апаратом Juno, який перебуває на орбіті Юпітера з 2016 року. Результати їх роботи можна знайти в журналі Nature Astronomy.

29 вересня 2022 року зонд пролетів на відстані 360 кілометрів від Європи, просканувавши її поверхню за допомогою мікрохвильового радіометра, як повідомляли в NASA.

Цей інструмент виміряв тепло, що випромінюється крижаною оболонкою, фактично визначивши температуру льоду на різних глибинах та виявивши температурні аномалії, пов'язані з дефектами покриття. Це стали перші прямі вимірювання такого типу.

За оцінками команди, найбільш вірогідна товщина крижаного щита становить близько 29 кілометрів, що перевищує більшість попередніх прогнозів. Діапазон значень коливається від 19 до 39 кілометрів. Найважливішим відкриттям стало те, що тріщини та пори, ймовірно, сягають глибини лише кількох сотень метрів, а радіус порожнин становить усього кілька сантиметрів.

Шанси все ще є

Стівен Левін зазначає, що недосконалості льоду, які фіксує радіометр, недостатньо глибокі та великі для транспортування речовин до океану. Однак це не означає, що життя на Європі неможливе. Хоча видимі тріщини занадто мілкі, можуть існувати інші механізми перенесення або ж ще не досліджені регіони супутника з іншими умовами.

Бен Монтет з Університету Нового Південного Уельсу додає, що такий захист може допомогти життю зберігатися протягом тривалого часу, але водночас робить океан важкодоступним для вивчення. Гелен Мейнард-Кейслі з Австралійської організації ядерної науки й технологій наголошує, що хоча "спілкування" між поверхнею та океаном не є обов'язковим для існування життя, транспортний зв'язок підвищив би ці шанси. Без нього підлідне середовище залишається замкненим з тими ресурсами, які були там спочатку.

Більш точні відповіді має дати місія NASA Europa Clipper, запущена у 2024 році. Зонд повинен прибути до супутника Юпітера у 2030 році й остаточно з'ясувати природу криги Європи.