Фільм «Це прекрасне життя»: чому саме ця стрічка стала найкращим різдвяним фільмом усіх часів

Фільм «Це прекрасне життя» (It’s a Wonderful Life) режисера Френка Капри — це унікальне явище в історії світового кінематографа. Знятий у 1946 році він пройшов складний і навіть драматичний шлях — від гучного касового провалу до статусу одного з найулюбленіших і найвпливовіших фільмів XX століття.

Сьогодні ця стрічка стабільно входить до списків найкращих різдвяних фільмів усіх часів, очолює рейтинги найбільш надихаючих картин та вважається обов’язковою для перегляду у святковий сезон. Водночас її феномен полягає в тому, що це значно більше, ніж просто «святкове кіно».

Історія створення: від приватної брошури до голлівудської класики

Основою фільму стало оповідання Філіпа Ван Дорена Стерна «Найвеличніший дар», написане ще у 1939 році. Після кількох невдалих спроб опублікувати його автор у 1943 році самостійно надрукував 24-сторінкову різдвяну брошуру й розіслав її друзям та родині. Саме ця історія — про людину, яка бачить світ без себе, — згодом ляже в основу одного з найвідоміших фільмів в історії.

Оповідання зацікавило представників студії RKO Pictures, і в 1944 році права на нього були придбані за 10 тисяч доларів. Над адаптацією працювали відомі сценаристи, зокрема Далтон Трамбо та Кліффорд Одетс, однак справжній потенціал історії побачив саме Френк Капра.

Повернувшись із Другої світової війни, де він служив у Військах зв’язку США та дослужився до звання полковника, Капра заснував студію Liberty Films разом із Самюелем Брискіним, Вільямом Вайлером і Джорджем Стівенсом. Саме «Це прекрасне життя» стало першим і, зрештою, єдиним фільмом, випущеним студією під власним брендом.

Фільм знімався у павільонах RKO Radio Pictures Studios у Каліфорнії та на знімальному ранчо в Енсіно. Для картини була створена масштабна декорація вигаданого міста Бедфорд-Фоллз: головна вулиця з 75 магазинами, житлові квартали та громадські будівлі.

Зйомки тривали рівно 90 днів — з 15 квітня по 27 липня 1946 року — і завершилися точно за графіком, що для того часу було радше винятком, ніж правилом.

Сюжет і головний герой: проста людина з великим серцем

Головний герой фільму — Джордж Бейлі, якого блискуче зіграв Джеймс Стюарт. Це звичайний мешканець маленького містечка, який усе життя мріяв вирватися у великий світ, але раз за разом жертвував власними бажаннями заради інших: родини, друзів, громади.

На Різдвяний вечір, зламаний боргами та невдачами, Джордж доходить до відчаю й замислюється про самогубство. У цей момент у його житті з’являється ангел-хранитель Кларенс Одбоді, якому доручено врятувати Бейлі та, у разі успіху, нарешті заслужити крила.

Кларенс показує Джорджу альтернативну реальність — світ, у якому його ніколи не існувало. І саме це одкровення дозволяє героєві зрозуміти, наскільки його життя було важливим для інших людей.

Фінал стрічки став одним із найзворушливіших в історії кіно: жителі міста об’єднуються, щоб допомогти Джорджу, а його брат виголошує тост:
«За мого старшого брата Джорджа — найзаможнішу людину в місті».

Провал, який зруйнував кар’єру — і створив легенду

Прем’єра фільму відбулася 20 грудня 1946 року в нью-йоркському театрі Globe Theatre. Попри п’ять номінацій на «Оскар» та перемогу Френка Капри на «Золотому глобусі» за режисуру, фільм зазнав касового провалу: при бюджеті близько 3,18 млн доларів він зібрав лише 3,3 млн.

Це призвело до банкрутства Liberty Films і фактично зламало кар’єру Капри — у наступні два десятиліття він зняв лише п’ять фільмів. Критики того часу, зокрема Бослі Краузер із The New York Times, дорікали стрічці надмірною сентиментальністю та «ілюзорністю» світу.

Другий шанс і народження різдвяної традиції

Справжнє визнання прийшло значно пізніше. У 1970-х роках, після закінчення строку дії авторських прав, «Це прекрасне життя» потрапило у суспільний доступ. Американські телеканали почали масово транслювати його напередодні Різдва — і саме тоді фільм знайшов свого глядача.

З часом перегляд стрічки у святковий період став традицією для мільйонів родин, а сам фільм — синонімом різдвяного настрою. Парадоксально, але Френк Капра пізніше зізнавався, що не планував створювати різдвяну історію — нею фільм зробила саме любов глядачів.

Світове визнання та вплив на культуру

З роками «Це прекрасне життя» отримало статус класики:

• внесене до Національного реєстру фільмів США;

• очолило рейтинг найбільш надихаючих американських фільмів за версією AFI;

• посідає високі місця у списках IMDb та BBC;

• регулярно цитується в інших фільмах, літературі та масовій культурі.

Місто Сенека-Фоллз у штаті Нью-Йорк вважає себе прототипом Бедфорд-Фоллз і щороку проводить фестиваль, присвячений фільму, що ще раз підкреслює його культурний вплив.

Чому цей фільм варто подивитися сьогодні

інознавці називали Капру «великим втішником», а його стиль — поєднанням реалістичних проблем і віри в людську доброту. Як зазначав Роджер Еберт, видатний американський кінокритик, сценарист і письменник, відомий як перший кінокритик, що отримав Пуліцерівську премію, це один із тих фільмів, які з роками лише кращають, подібно до «Касабланки».

«Це прекрасне життя» нагадує: навіть якщо наше життя здається звичайним або непомітним, воно може мати колосальне значення для інших. Саме ця думка робить фільм вічним і універсальним.

«Це прекрасне життя» — це не просто класичний фільм і не просто різдвяна історія. Це кінематографічна притча про цінність кожної людини, яка пройшла шлях від нерозуміння й провалу до світового визнання.

Саме тому ця стрічка вже багато десятиліть залишається актуальною і щороку повертається на екрани разом із різдвяними святами — як нагадування про те, що життя, попри всі труднощі, може бути прекрасним.

Посол України у Великій Британії Валерій Залужни / © Associated Press Рак / © ТСН.ua Леді Маргарита Армстронг-Джонс / © Getty Images Відключення світла. / © Associated Press