/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2F1d3837d4bdf03efe31d632f75f2e12b6.jpg)
Як роботи дивували світ у 2025 році
Що показали роботи на публічних подіях у 2025 році?
Більш амбітним, але менш стабільним виявився двоногий робот Tiangong, створений Національним і локальним інноваційним центром embodied AI-робототехніки в Китаї. Під час Всесвітніх ігор гуманоїдних роботів у Пекіні він брав участь у забігу на 100 метрів, але впав просто під час дистанції. І це був не єдиний інцидент на змаганнях: в інших дисциплінах, зокрема футболі та танцях, роботи також виходили з ладу, а один із учасників 1500-метрового забігу взагалі зійшов з дистанції через те, що в нього від'єдналася голова.
Як пише Canadian technology magazine, незвичним видовищем залишаються і роботизовані жокеї на верблюжих перегонах у Катарі. Після заборони використання дітей-жокеїв у 2005 році країна перейшла на механічні пристрої. Спочатку це були примітивні конструкції з підручних деталей, але з часом вони стали складнішими. Втім, їхня суть майже не змінилася – дистанційне керування, яке змушує тварин рухатися швидше. Такі перегони й досі проводять, зокрема поблизу Дохи.
Ще одним символом року став Пекінський напівмарафон для гуманоїдних роботів, у якому разом з 12 тисячами людей стартували 21 робот. Фініш змогли подолати лише шість машин. Переможцем став Tiangong Ultra з результатом 2 години 40 хвилин, щоправда, робот мав змогу змінювати батареї, на відміну від людських учасників.
На тих самих Всесвітніх іграх гуманоїдних роботів відбулися й перші поєдинки з кікбоксингу між машинами. Роботи Unitree G1 рухалися повільно, а їхні удари більше нагадували поштовхи, ніж справжні атаки. Вони часто втрачали рівновагу, але щоразу намагалися підвестися й продовжити бій, демонструючи витривалість і маневровість.
Окремо увагу наукової спільноти привернула робота, яка не має нічого спільного зі змаганнями. Дослідники з Гарвардського університету створили кіборг-пуголовка, імплантувавши електронний пристрій ще на стадії ембріона. За допомогою м'якої сітки з надтонкими провідниками вчені змогли вбудувати сенсори в мозок африканської шпорцевої жаби. У міру росту тканин електроніка інтегрувалася в нервову систему, дозволяючи відстежувати розвиток мозкової активності.

