Ховав під шапкою: відомий історик розповів, якою була зачіска у Богдана Хмельницького

Повідомляє 24 Канал з посиланням на українського історика та голову Інституту національної пам'яті Олександра Алфьорова.

Яку зачіску насправді мав Богдан Хмельницький?

Алфьоров звернув увагу на малопомітну, але важливу деталь на прижиттєвих портретах гетьмана. Йдеться про гравюри, створені Вільгельмом Гондіусом у 1651 році. Саме вони вважаються єдиними достовірними портретами Богдана Хмельницького, зробленими ще за його життя.

Богдан Хмельницький / Гравюра Вільгельма Гондіуса

На всіх цих зображеннях гетьман постає в шапці. Однак з-під неї визирає характерна "закорючка". Саме вона вказує на те, що у гетьмана була стандартна для того часу зачіска – голена голова з чубом.

Саме цю зачіску можна побачити на численних портретах 16 – 18 століть.

Як з'явився портрет Хмельницького з віслючими вухами?

У 1651 році Вільгельм Гондіус створив гравюру з портретом Богдана Хмельницького, розмістивши у правому верхньому куті герб Війська Запорозького та додав підпис: "Богдан Хмельницький Його Королівської милості Запорозький очільник".

Згодом художник вніс зміни до власної роботи. Ймовірно, це могло бути зроблено на замовлення польської влади, яка намагалася дискредитувати гетьмана-повстанця. Вважається, що свою роботу Гондіус допрацював на початку літа 1651 року, напередодні вирішальної події польсько-козацького протистояння - битви під Берестечком.

Гондіус не створював нову гравіру, а лише скоригував уже наявну: видовжив вуха Хмельницького, а пір'я на його шапці зробив подібним на ріжки.

Карикатурний образ Богдана Хмельницького / Портрет Вільгельма Гондіуса

Крім того, він стер літери довкола герба "Б – Х, Г – В, Е – К, М – За", які розшифровувалися як "Богдан Хмельницький, гетьман Війська Его Королівської Милості Запорозького". У результаті в обіг пішов лише спотворений образ гетьмана.

Яким було друге ім'я Богдана Хмельницького?

• Алфьоров розповів, що Богдан Хмельницький мав одразу два імені – Богдан і Зиновій. Зиновій був хрестильним, тобто церковним ім'ям, яке надавали людині під час хрещення.

• Водночас ім'я Богдан не було хрестильним і використовувалося в повсякденному житті. Саме цим іменем гетьмана називали близькі та оточення.

• Практика мати церковне й побутове ім'я була поширеною в Україні аж до 18 століття.