Не тільки обходила санкції: як Росія використовувала Венесуелу та які можливості втратила зараз

Це у розмові з 24 Каналом зазначив експерт з міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко, пояснивши, які зиски мав Кремль від своєї присутності у Венесуелі. Він пояснив, як США можуть позбавити Росію можливостей, зокрема, обходити санкції.

Яку економічно вигоду мали росіяни від впливу на Венесуелу?

Жовтенко наголосив, що вплив Кремля на владу у Венесуелі за часів Мадуро був безумовним. Ба більше, для Росії політична, військово-технічна і економічна присутність в цій країні дозволяла вирішувати одразу кілька геополітичних завдань.

Це передусім стосується економічних інтересів. Маючи доступ до великих об'ємів венесуельської нафти, Кремль, за його словами, міг балансувати в умовах санкцій.

Зокрема, танкери тіньового флоту виходили з венесуельських портів з венесуельською нафтою. Потім росіяни змішували її з нафтою російського видобування, і після цього ця нафта була вже не чисто російською, а нібито з третіх країн. Її перекуповували Індія та Китай і продавали або в сирому вигляді, або як продукти нафтопереробки,
– пояснив експерт.

Тому для Росії це був досить зручний і надійний інструмент обходу санкцій.

"З погляду безпекової політики для Росії присутність у Венесуелі відігравала ключову стратегічну роль. Ця країна для їхніх спецслужб була базою для підготовки операцій російської зовнішньої розвідки. А саме для легалізації агентів нелегалів. І все це відбувалося з мовчазної згоди самого Мадуро і його режиму", – зазначив він.

Як Москва намагалася погрожувати Вашингтону, використовуючи Каракас?

Росія також, на думку експерта, розглядала Венесуелу як альтернативний майданчик, звідки можна напряму погрожувати США стратегічною і тактичною ядерною зброєю.

"У 2018 році росіяни пригнали в Венесуелу аж три стратегічних бомбардувальників Ту-160 і відпрацьовували там їхнє базування. Літаки кілька тижнів перебували у країні, а потім Росія повернула їх назад. Проте був дуже серйозний сигнал США, адже у них у Латинській Америці фактично немає потужної системи протиракетної оборони. Адже історично Сполучені Штати розглядали Південну Америку, як свій задній двір", – наголосив Тарас Жовтенко.

Зверніть увагу! Після того як США повалили режим Мадуро, Держдепартамент на своїх офіційних російськомовному та перський акаунтах опублікував послання: "Президент Трамп – людина справи. Не знали? Тепер знаєте". Також Держдеп заявив, що Західна півкуля є зоною інтересів США і Трамп "не допустить загрози безпеці" країні у цій півкулі.

Важливо розуміти, за його словами, що багато чого у Венесуелі робилося руками росіян з відома Китаю. Йому було цікаво створити ще одну точку напруги для США і відволікти їхню увагу ще кудись, окрім Європи.

З геополітичного погляду, те, що зробила адміністрація Дональда Трампа, це – серйозний удар по інтересах Китаю і Росії. Проте залишається відкритим питання, що буде далі. США на словах визнають правонаступницею Мадуро віцепрезидентку Делсі Родрігес. Проте вона має не менш тісні контакти з Москвою, ніж сам експрезидент Венесуели,
– відзначив експерт з міжнародної безпеки.

Тому, він додав, важливо, наскільки швидко та ефективно США зможуть або задіяти Родрігес у своїх власних інтересах, або, якщо це не вдасться, то що Вашингтон робитиме далі.

Яка ситуація довкола Венесуели?

• Очільник Пентагону Піт Гегсет заявив, що операція США у Венесуелі відбувалась без перешкод. Він зазначив, що "російські системи ППО спрацювали не надто добре". Це дозволило майже 200 "найкращим військовим США" зайти до центру столиці та затримати Ніколаса Мадуро і його дружину.

• Ситуацію у Венесуелі прокоментували у Китаї зазначивши, що Пекін не вважає, що "якась країна може діяти як міжнародний поліцейський". КНР не погоджується з тим, що "якась країна може претендувати на роль міжнародного судді".

• Водночас у західних ЗМІ вважають, що хоч Китай і Росія засудили повалення режиму Мадуро, ці країни готові пожертвувати своїм впливом у Венесуелі, щоб отримати з цього вигоду. Зокрема Пекін міг би погодити з Вашингтоном, щоб він не втручався у можливий китайський напад на Тайвань А Москва могла б домовитися з Трампом, щоб він не заважав їй у війні в Україні.