Спіймати сигнал і не померти: як працюють зв’язківці за 7 кілометрів від фронту

Забезпечення стабільного зв’язку на фронті — це не лише технічна робота з налаштування рацій, а й щоденний ризик життям під час ротацій та доставки обладнання так званими «дорогами смерті».

Про шалені перегони під прицілом FPV, побут у покинутих хатах та ціну стабільного сигналу — в репортажі пресофіцера Віталія Очерета «Журналіста».

Ротація «Залізних соколів»

О 4 ранку, поки перші півні ще спали, ми сіли в машину і вирушили назустріч світанку. В нас буча чітка задача: провести ротацію зв’язківців батальйону безпілотних систем «Залізні соколи» 67 ОМБр — поміняти бійців на двох позиціях, доставити воду, продукти, паливо, екофлошки та забрати хлопців з позицій назад.

Швидко спорядившись та все зібравши, ми вирушили в дорогу під старого доброго Оззі Озборна. З динаміків він кричить «i am irooon maaaaan!» За кермом командир взводу Вольт — молодий, проте досвідчений воїн. Ми з Іспанцем та ще двома хлопцями — на задньому.

«Командире, виключіть пічку, а то ми тут очманіємо» — доноситься голос з гальорки.

Сміємось. Ніколи не думав, що буду заїзджати на позиції в пікапі з підігрівом сидінь.

Покровське та чергування на ретрансляторах

Ми несемось дорогою до Покровського (не плутати з Покровськом). Селу в останній час дуже дісталося. Ворог не шкодує ні шахедів, ні КАБів, ні FPV. Весь центр практично розбитий. Зруйновані хати та магазини.

Нещодавно тут оголосили евакуацію дітей, бо загалом жити в селищі стає щодень важче. Однак Вольт каже, що тут є місцева бабулька-«монополістка», що торгує «з капота» всім, чим можна — від сухариків і чіпсів, до сигарет та вологих серветок. На жаль, синхронізуватись з її зміною нам сьогодні не вдалося.

Ми заїжджаємо у двір, заходимо до хати. Тут все облаштовано просто, але зі смаком. Є світло і навіть гаряча вода. Кілька кімнат. Підвал з бабусиними консерваціями обладнаний як пункт чергування на ретрансляторах. «Ретріки» приймають сигнал, підсилюють або перетворюють його і передають далі, щоб збільшити відстань або якість зв’язку між підрозділами.

На кухні імпровізований контрольний пункт. Поки чекаємо сіряка, аби вирушити на іншу позицію, п’ємо каву та бавимось з місцевим малим чорним котом. Спілкуємось з хлопцями, Паштет показує нам свою нову помпову рушницю.

«Дорога смерті» у стилі Шаленого Макса

Сіріє. Ми знімаємось. Швидко долаємо кілька кілометрів дороги з антидроновою сіткою, а далі переходимо на ґрунтову «дорогу смерті», якій би позаздрив і Шалений Макс. Це так звана «кіл зона». На цій ділянці нас вже точно можуть дістати ворожі фпв-івішки. Тут Вольт дає розряд і топить щодуху. Корч стрибає на ямах, я човгаю каскою об дах, але це нормально.

Наш зухвалий корч нарешті звільнився від «заторів» та міг продемонструвати всю свою дику натуру. Занадто дикий, щоб жити. Занадто рідкісний, щоб померти.

Робота за 7 кілометрів від фронту

ФПВішок поки немає. У супроводі легкого ранкового туману ми дістаємось цілі. Оперативно вивантажуємось та заносимо майно на позицію, слухаючи як десь на фоні лунають вибухи та постріли. Але то задалеко. Хлопці роблять свою роботу тут — орієнтовно за 7 кілометрів від ЛБЗ — в одному з сіл Дніпропетровщини, в звичайній покинутій хаті.

З умовами тут вже важче — більш по-спартанськи. Без стаціонарного світла, опалення та води — майже все тримається на «екофлошках». Розкладачки, спальники, зброя — в кожного є свій куток та своя відповідальність.

Зв’язок — це одна з основ та запорук успіху в нашій війні. Безперервний радіозв’язок між усіма підрозділами, протидія РЕР та РЕБ ворога, обслуговування ретрансляторів, шифрування мереж та захист ефіру від прослуховування. Тобто зв’язківці забезпечують комунікацію, координацію та управління.

Чим складніші умови, тим більше котів та собак тягнуться до військових. Додаткові розрада та тепло.

Забираємо з собою зайві речі та сміття, знову сідаємо в машину і робимо те саме, але у зворотному порядку. Рухаємось «додому». Хлопці ротуються так кожні 5-7 днів, тиждень за тиждень, місяць за місяцем, рік за роком. Й так до кінця.

Артем Довбик / © Associated Press Колін Фаррелл розповів про улюблений сендвіч Марго Роббі / © Associated Press Атака «Шахедами» на Київ Коли Великдень 2026 року / © pexels.com