Важливо звідки летів "Орешник" й куди: що приховала РФ за атакою 9 січня

Росія в ніч на 9 січня застосували балістичну ракету середньої дальності "Орешник" і вдарили по об'єктах критичної інфраструктури у Львівській області. За даними Повітряних сил ЗСУ, ракета рухалася зі швидкістю близько 13 000 км/год і летіла по балістичній траєкторії.

Пуск здійснили з території Росії — ймовірно, з полігону "Капустин Яр". Внаслідок удару в окремих населених пунктах області були тимчасові проблеми з електро- та газопостачанням. Про жертви чи поранених на ранковий час не повідомляється.

Журналісти та експерти звертають увагу: цей удар має не лише тактичний, а й стратегічно-політичний вимір. Застосування ракети "Орешник" по західній Україні — близько до кордонів ЄС і НАТО — розглядають як спробу Росії продемонструвати "свою силу" перед Заходом та залякати європейських партнерів.

На думку військового оглядача Дениса Поповича, сам факт застосування "Орешника" — навіть якщо реальних значних руйнувань може не бути — слугує для Москви сигналом зовнішньополітичного тиску: мовляв, дивіться, які потужні можливості в нас є, і не крокуйте далі в підтримці України.

Експерти наголошують, що такий демонстративний запуск дорого обходиться Росії, але може мати інформаційно-психологічний ефект саме для західної аудиторії.

Це вже друге підтверджене бойове застосування ракети "Орешник" з моменту її появи в арсеналі російських сил.

Удар "Орешником" — багатовекторний сигнал Україні, Європі та США

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов звертає увагу, що першим принциповим моментом у застосуванні ракети "Орешник" стало місце її пуску. Йдеться про полігон Капустин Яр на території Російської Федерації, а не про Республіку Білорусь. Це має ключове значення для розуміння військово-політичного контексту атаки.

"Раніше в інформаційному просторі активно поширювалася теза про нібито постановку "Орешника" на бойове чергування в Білорусі. Хоча цю інформацію згодом було спростовано, її поява не була випадковою. Вона виконувала функцію військово-політичного тиску, передусім на українське керівництво, адже запуск ракети з території Білорусі суттєво скорочував би підльотний час. Відстань від Капустиного Яру та відстань від білоруського напрямку — це принципово різні параметри з точки зору реагування систем протиповітряної оборони", — пояснює Фокусу експерт.

Факт пуску саме з території Росії, зазначає Снєгирьов, свідчить про те, що Москва не наважилася на подальшу ескалацію, яка неминуче виникла б у разі залучення білоруського плацдарму. Це також вказує на розуміння Кремлем тенденцій з боку США щодо поступового виведення Білорусі з орбіти жорсткого військово-політичного контролю Росії. У цьому сенсі удар має і зворотний сигнал — існування "червоних ліній", які РФ наразі не готова перетинати.

"Другий важливий аспект — географія удару. Попри інформаційні вкиди про можливу "відплатну атаку" у відповідь на нібито удари українських безпілотників по резиденції російського диктатора, а також припущення щодо ураження центрів ухвалення рішень у Києві, урядові квартали столиці не стали цілями атаки. Об'єктом удару виявилася Львівська область, що знову демонструє обмежений характер дій Росії", — продовжує Снєгирьов.

"Орешник" по Львівщині: енергетичний і психологічний тиск

Третій фактор — характер цілі. За оцінкою експерта, удар був спрямований по інфраструктурному об'єкту, а саме по підземному газовому сховищу. Такий вибір не є випадковим і свідчить про поєднання одразу кількох чинників, включно з обраним моментом атаки.

Окреме значення має і дата удару. Вона припала на період активної дипломатичної фази України, зокрема на підписання у Парижі домовленостей у межах так званої "Коаліції охочих" щодо можливого розміщення іноземного військового контингенту та військових баз на території України як елементу гарантій безпеки. Для Росії такі сценарії є чіткими "червоними лініями".

"У цьому контексті застосування "Орешника" слід розглядати як попереджувальний сигнал не стільки Україні, скільки європейським партнерам, передусім Великій Британії. Тим більше, що російська сторона раніше прямо заявляла: у разі реалізації подібних сценаріїв військові країн Заходу розглядатимуться як законні військові цілі. Фактично йдеться про спробу залякування та стримування", — каже експерт.

Четвертий елемент, за словами Снєгирьова, — енергетичний фактор. Удар було завдано в період максимального навантаження на українську енергосистему через різке похолодання та пік опалювального сезону. До цього Росія атакувала об'єкти в Дніпропетровській області, де було знеструмлено сім шахт, що унеможливило видобуток енергетичного вугілля, необхідного для проходження зими. Ураження газового сховища у Львівській області логічно вписується в спробу зірвати опалювальний сезон і створити умови енергетичного тиску на тлі очікуваних сильних морозів.

П'ятий чинник — психологічний тиск. Удар по західному регіону України мав продемонструвати цивільному населенню, що поняття "тилових" районів більше не існує, а вся територія країни перебуває в зоні потенційного ураження. Це елемент комплексної інформаційно-психологічної операції, особливо на тлі попередніх масованих атак по східних і південних регіонах.

Окремо експерт не виключає, що цей удар був і сигналом Сполученим Штатам, зокрема на тлі інформації про операції американського спецназу із затримання танкерів так званого "тіньового флоту" Росії. Сукупність усіх факторів, наголошує Снєгирьов, свідчить про те, що дата й характер атаки були обрані свідомо та невипадково.

Ще один показовий момент — ракета була застосована без бойової частини. Це елемент російської тактики так званих "гойдалок": з одного боку — демонстрація потенційних можливостей і погроза подальшої ескалації, з іншого — спроба показати нібито стриманість і "договороспроможність". Таким чином Кремль дає зрозуміти, що у разі відсутності поступок з боку Заходу можливі значно жорсткіші сценарії.

"У сукупності всі ці елементи формують цілісну картину багатовекторної військово-політичної операції, спрямованої одночасно проти України, європейських партнерів, Сполучених Штатів та Великої Британії", — резюмує Снєгирьов.

Зазначимо, в грудні 2025 року глава Білорусі Олександр Лукашенко повідомив, що РФ встановила пускові комплекси "Орешник" на території його країни. Після цього з'явились кадри Міноборони РФ: росіяни показали три машини супроводження РК "Орешник", але приховали пускову.