Прізвище через роки після шлюбу: як обрати та змінити його

Як обирати прізвище?

Подаючи заяву про державну реєстрацію шлюбу, наречена і наречений визначаються з прізвищем, яке матимуть після одруження, повідомляє 24 Канал із посиланням на Міністерство юстиції України. Жінка та чоловік мають однакові права у виборі – жодних пріоритетів чи обмежень закон не встановлює.

Згідно зі статтею 35 Сімейного кодексу України, під час реєстрації шлюбу подружжя може обрати спільне прізвище одного з них, залишити кожному своє дошлюбне прізвище або приєднати прізвище одного з подружжя до прізвища іншого. Якщо обоє бажають мати подвійне прізвище, вони за згодою визначають порядок його складення. Водночас закон не допускає поєднання більше ніж двох прізвищ, за винятком випадків, пов’язаних із звичаями національних меншин.

Зверніть увагу! Якщо на момент укладення шлюбу прізвище одного з наречених уже є подвійним, він або вона має право замінити одну з його частин на прізвище другого з подружжя. Важливо, що збереження дошлюбних прізвищ під час реєстрації шлюбу не позбавляє права змінити це рішення згодом.

Відповідно до статті 53 Сімейного кодексу, дружина або чоловік, які залишили свої дошлюбні прізвища, можуть у будь-який час подати заяву до органу ДРАЦС про обрання спільного прізвища або приєднання прізвища іншого з подружжя. Така заява є підставою для внесення змін до актового запису про шлюб і видачі нового свідоцтва.

Звернутися із заявою можна до відділу ДРАЦС за місцем проживання чи зберігання актового запису, до центру надання адміністративних послуг або до дипломатичних установ України за кордоном. В умовах воєнного стану допускається подання заяви до будь-якого відділу ДРАЦС на підконтрольній території України.

Пам'ятайте! Для розгляду питання необхідно подати заяву встановленої форми, документ, що посвідчує особу, свідоцтво про шлюб та, за потреби, інші документи. Розгляд заяви триває до трьох місяців з можливістю продовження строку у передбачених законом випадках.

Чи потребує нотаріальний договір щодо дитини повторного підтвердження в суді?

• Верховний Суд підтвердив, що нотаріально посвідчений договір між батьками є достатнім юридичним підтвердженням для фактів проживання, виховання та утримання дитини і не потребує повторного встановлення в суді.

• Суд наголосив, що такий договір виключає потребу в судовому втручанні, навіть якщо заявник посилається на можливість відстрочки від мобілізації, оскільки участь обох батьків у вихованні дитини вже зафіксована нотаріально.