Гренландія – не перша суперечка всередині НАТО: які ще члени Альянсу конфліктували між собою

Про це в етері 24 Каналу зазначив німецький політолог Сергій Сумленний, нагадавши, що раніше спроб анексії не було, але мали місце погрози і певні дії між іспанським і британським флотом навколо Гібралтару. Тоді човни однієї країни таранили човни іншої та пошкодили їх.

Недружні члени Альянсу: яка мета у Трампа?

Окрім прикладу Іспанії та Великої Британії, є й інші. Були погрози й взаємна демонстрація сили за допомогою авіації між Туреччиною і Грецією. Обидві країни – члени НАТО. Зі слів політолога, саме тому їх і взяли до складу Північноатлантичного Альянсу, аби не було війни, але напруга між ними залишається.

Останні 15 – 20 років спостерігалось, як турецькі літаки погрожують грецьким і навпаки. Тому всередині НАТО були напруги й вони є і сьогодні. Важливим питанням є те, що робити, коли мовиться дійсно про анексію.

Сумленний на прикладі російсько-української війни зазначив, що європейський модус заяв щодо неї й того, чому Європа не надсилає свої війська в Україну, базується на двох фундаментальних постулатах. По-перше, європейці не мають стільки військ, щоб їх відправляти, по-друге, не хочуть ризикувати початком ядерної війни з боку Росії, якщо втрутяться. Однак постає питання, як, в разі якщо США щодо Гренландії перейдуть від слів до реальних дій та спробують взяти її під свій контроль, діятиме Європа.

Якщо Європа буде готова воювати за Гренландію зі Сполученими Штатами, то питання – а що вони менш сильний ворог, ніж Росія? Чи буде більше шансів вести театр бойових дій на відстані через Північну Атлантику? Але Європі треба щось робити, продемонструвати свою вірність принципам Альянсу,
– озвучив політолог.

На його думку, саме цим пояснюється заява Німеччини, що НАТО захищатиме своїх союзників і хоче створити спільну місію для цього. Однак як в реальності це відбуватиметься, зі слів політолога – абсолютно незрозуміло.

Якщо про це запитати у закритій розмові у військових, то вони скажуть, що не уявляють як можна надавати допомогу Гренландії, щоб не скотитися в жахливий воєнний конфлікт. Думаю, на це й робить розрахунок Трамп, що ніхто не посміє діяти,
– припустив Сумленний.

Політолог звернув увагу на емоційну поведінку Трампа. Спочатку американський президент заявляв, що захопить всю Канаду, потім він про цю тему забув і перемикнувся на Гренландію. Згодом також це питання затихло і от сьогодні знову постало.

Як пояснив Сумленний, Трамп любить робити гучні заяви, інколи – певні дії (військова операція у Венесуелі), але його мета, як і у Путіна – дезорієнтувати всіх і перевести політичну дискусію в площину хаосу. Він підсумував, що в хаосі сучасні інститути, напрацьовані десятиліттями, не діють. В цій атмосфері перемогу отримують такі люди, як Трамп і Путін.

Як країни НАТО реагують на заяви США?

• Німеччина хоче створити місію НАТО для захисту безпекових інтересів в Арктиці, у тому числі аби допомогти Гренландії. За приклад буде взято іншу місію під назвою "Балтійський вартівник", яка впроваджена у Балтійському морі та захищає критичну інфраструктуру. Нині планують передбачити формат "Арктичний вартівник".

• Велика Британія проводить переговори стосовно того, як вгамувати Трампа і допомогти захистити Гренландію. Її представники зустрілися з делегаціями Франції та Німеччини. Британці розглядають сценарій розгортання військ у Гренландії у межах місії НАТО.

• Віце-спікерка парламенту Франції Клеманс Гетте ініціює вихід країни з НАТО через поведінку США, зокрема через погрози анексувати Гренландію. Відповідне питання вона має намір винести на голосування.