Навчання влітку та скасування дистанційки: в Україні готують шкільний "переворот"
Навчання влітку та скасування дистанційки: в Україні готують шкільний "переворот"

Навчання влітку та скасування дистанційки: в Україні готують шкільний "переворот"

Зимові канікули можуть стати довшими, але без «бонусу» у вигляді додаткового відпочинку. Освітній омбудсмен України Надія Лещик пропонує компенсувати їх або скасуванням весняних канікул, або продовженням навчального року аж до червня 2026-го.

Ідея проста й жорстка водночас: якщо взимку навчатися нормально неможливо, доведеться надолужувати пізніше.

Зимові канікули, фото nv.ua

Про це Лещик написала у Facebook, пояснивши, що в разі надзвичайної ситуації в енергетиці доцільно продовжувати канікули до кінця січня в громадах із критичними умовами. Там, де школи залишаються без світла, тепла і стабільного зв’язку, навчальний процес перетворюється на імітацію. А імітація освіти — це прямі освітні втрати.

Водночас для дітей у таких регіонах пропонують альтернативу: пришкільні табори на базі тих закладів, де є опалення та укриття. Це не про «посидіти за партами», а про гуртки, секції, консультації з предметів і, за можливості, гаряче харчування. Фактично — освітній хаб для кількох шкіл одразу.

Окремо омбудсменка жорстко висловилася про дистанційне навчання в умовах постійних відключень. За її словами, воно не може гарантувати рівний доступ до освіти. У когось є генератор і стабільний інтернет, у когось — ні. У результаті діти опиняються в нерівних умовах, а вчителі змушені викручуватися, проводячи онлайн-уроки майже "в темряві".

Дистанційне навчання. Фото Freepik

Ще гостріше звучить питання опалення шкіл. Примушувати педагогів працювати в холодних приміщеннях — це, за словами Лещик, не про якість освіти, а про формальність. Холодна школа не створює умов для ефективного навчання, і це вже напряму б’є по результатах дітей. До того ж багато вчителів зараз залучені до чергувань у Пунктах незламності або в укриттях, що банально забирає час і сили на підготовку до уроків.

Є й економічний аспект. Опалювати величезну школу, куди з тисячі учнів приходять 50 або 100, — це невиправдані витрати. У такій ситуації значно логічніше зібрати дітей із кількох закладів у одному теплому приміщенні, ніж гріти напівпорожні будівлі.

Школа. Фото: скрін youtube

Цікаво, що в суспільстві немає єдиної думки. Хтось підтримує продовження канікул і каже, що здоров’я та безпека важливіші за графіки. А хтось нагадує: для частини дітей школа — це єдине місце, де є тепло, їжа і більш-менш стабільність. І цей аргумент теж неможливо ігнорувати.

Саме тому, на думку Лещик, ключове слово в цій історії — автономія. Школи мають отримати реальне право оцінювати свої умови й ухвалювати рішення, виходячи з реальної ситуації, а не з формальних наказів «згори».

Публікація Надії Лещик

Раніше ми повідомляли, що"Для чого дітям це вивчати?": українці розкритикували програму для молодших класів.

Джерело матеріала
loader
loader