Аби не залишитись із нічим: яке майно можна поділити після розлучення

Яке майно подружжя вважається спільним?

Перший крок у питанні поділу майна після розлучення – зрозуміти, що саме закон вважає спільною власністю подружжя, пише 24 канал з посиланням на Сімейний кодекс України.

Усе, що було придбане під час шлюбу, належить обом подружжю порівну, незалежно від того, хто працював, заробляв більше або на кого формально оформлене майно.

До спільного майна зазвичай належать:

• житло та земельні ділянки, придбані у шлюбі;
• автомобілі, побутова та інша цінна техніка;
• кошти на банківських рахунках, заощадження;
• бізнес, корпоративні права або частки в ньому;
• меблі, інше рухоме майно;
• доходи від роботи, підприємництва чи професійної діяльності.

Довідково: Базове правило при поділі спільного майна це рівність часток. Тобто кожен із подружжя має право на 50%, якщо інше не передбачено шлюбним договором або не доведено в суді.

Яке майно не ділиться при розлученні?

Поряд зі спільним майном існує також особиста власність, яка не підлягає поділу. До неї належать активи, що юридично закріплені за одним із подружжя, уточнює Liga Zakon.

Зокрема, не ділиться:

• майно, набуте до реєстрації шлюбу;
• майно, отримане після офіційного розірвання шлюбу;
• речі індивідуального користування (за винятком предметів розкоші);
• кошти, отримані як компенсація шкоди;
• подарунки та спадщина.

Довідково: Подароване або успадковане майно за загальним правилом не підлягає поділу при розлученні, оскільки вважається особистою власністю. Виняток можливий лише у випадках, коли майно було суттєво поліпшене за рахунок спільних коштів подружжя або офіційно оформлене як спільна власність.

Що ще слід знати про розлучення?

• Розлучення можливе навіть у тому випадку, якщо один із подружжя перебуває за межами України. Ключову роль відіграє не місце перебування, а наявність спільних неповнолітніх дітей та позиція обох сторін щодо припинення шлюбу. Саме ці фактори визначають, яким шляхом відбуватиметься процедура.

• Якщо подружжя не має дітей, а обидві сторони згодні на розірвання шлюбу, процес зазвичай проходить швидше й простіше. За наявності дітей або у разі заперечень з боку одного з подружжя справа розглядається в суді, що може потребувати більше часу, підготовки документів та додаткових витрат.