Чи можливий прискорений вступ України в ЄС: євродепутат вказав на нюанси

Депутат Європейського парламенту від Литви Пятрас Ауштрявічюс розповів 24 Каналу, чи можливий вступ України до Європейського Союзу та чи реальним є поетапний варіант членства нашої країни. За словами віцепрем'єра із питань євроінтеграції Тараса Качки, до кінця 2027 має бути завершена підготовка до вступу України у ЄС, а у 2028 – завершення самих переговорів.

Яке бачення поступового вступу України до ЄС?

Ауштрявічюс наголосив, що можна чітко та відверто сказати, що політичне та стратегічне рішення про те, що Україна буде членом Євросоюзу, ухвалене. А в якому році це відбудеться – у 2028, 2029, 2030 чи у 2031 році – це тактичне рішення. І тепер стратегічне рішення треба перетворювати в у тактичні.

Маємо розуміти, що після 2004 року до ЄС вступили 10 країн. Потім були Болгарія, Угорщина, Хорватія. Це вже більш важливі е етапи розширення Євросоюзу. Проте щодо вступу України до ЄС, переговори вестимуться трохи за іншою схемою, за іншими процедурами і навіть стратегія переговорів буде іншою,
– підкреслив депутат Європарламенту.

Є бачення щодо поступового вступу України до Євросоюзу. Спершу інтеграція до в економічні структури, а потім – у політичні. Тобто спочатку отримати вихід на єдиний ринок Євросоюзу, що є, на його думку, найважливішим економічним чинником для майбутнього України.

Це дуже важливо і пов'язане з багатьма певними речами, зокрема, можливістю для українських громадян вільно працювати у Євросоюзі. Це також інвестиції, фінансова та структурна допомога тощо,
– зазначив депутат Європейського парламенту від Литви.

Щодо політичної складової це отримання голосування у Раді Європи чи у Європарламенті, проте для реалізації цього буде потрібно трохи більше часу.

"Якщо постане вибір, яку стратегію обирати, я б надав перевагу найпрагматичнішій та тій, що пов'язана і з часом – що швидше, то краще та що більше, то краще. А дрібниці можуть з'ясуватися згодом", – пояснив він.

Зверніть увагу! За даними Reuters, розглядається, зокрема для України, модель швидкого формального приєднання до Євросоюзу з подальшим поетапним розширенням прав. Наприклад, до права голосу, у міру виконання Києвом своїх зобов'язань. Такий підхід передбачає значний перегляд звичних процедур розширення ЄС.

Водночас Ауштрявічюс, як демократ і ліберал, вважає неприйнятним поділення країн Євросоюзу на різні категорії.

"Вважаю, що всі країни, які вже є членами Євросоюзу, повинні мати однакові права і в голосуванні, і у висловлюванні своєї думки, і щодо фінансової підтримки тощо. І так само – щодо зобов'язань, це теж дуже важлива складова", – відзначив Пятрас Ауштрявічюс.

Що має зробити Україна?

Також залишається відкритим питання, чи зможе ЄС витримати великий натиск, адже наразі 10 країн хочуть вступити до Євросоюзу. Кожна з них, за його словами, має свою історію щодо переговорного процесу і не обов'язково позитивну. Деякі країни зробили прогрес, деякі – регрес.

Проте членство України у ЄС – один зі стратегічних пунктів на порядку денному у Євросоюзі, адже впливатиме, зокрема на питання безпеки.

На сьогодні є достатньо політичної підтримки України у цих питаннях. Дуже сподіваюся, що це сприятиме прискоренню інтеграційних процесів з гармонізації права з боку України, адже це дуже важливо,
– підкреслив депутат Європарламенту.

Він додав, що у цьому сенсі ЄС надасть допомогу Україні, адже бачить у ній партнера та майбутнього члена європейської сім'ї.

Як просувається процес вступу України до ЄС?

• У Європейській Комісії розглядається варіант прискореного вступу Києва до ЄС, але без надання Києву повного пакета прав, які мають повноправні члени ЄС.

• Відповідно до цієї концепції "зворотного членства" або "поетапного доступу", Україна спершу отримує політичний статус члена ЄС, а потім, виконуючи реформи та інші передбачені умови, поступово матиме повний обсяг прав.

• Також Україна наполягає, що у межах мирної угоди щодо закінчення війни має бути зафіксована конкретна дата її вступу до ЄС. Це розглядається як одна з важливих гарантій безпеки для Києва.

• Водночас Україна погоджується з тим, що гарантії безпеки можуть набувати чинності покроково, залежно від формату допомоги, ратифікаційних процедур у парламентах країн-союзників та їхніх конституційних норм.