"Make America Go Away": десятки тисяч людей у Гренландії та Данії вийшли на акції проти США

У суботу, 17 січня, десятки тисяч демонстрантів у Гренландії та Данії вийшли на масові акції протесту проти вимог президента США Дональда Трампа щодо передачі острова під американський контроль.

Учасники акцій заявили про готовність боротися за свою свободу та поважати їх право самостійно визначати своє майбутнє.

Деталі: У столиці Гренландії Нууку колону протестувальників очолив особисто прем'єр-міністр Єнс-Фредерік Нільсен.

Тисячі людей з національними прапорами рушили від центру міста до консульства США.

Люди несли національні прапори та плакати з головним гаслом акції – "Гренландія не продається", скандуючи "Kalaallit Nunaat" – назву острова гренландською мовою.

За даними учасників та правоохоронців, це була найбільша акція протесту, яку коли-небудь бачив острів.

Акції охопили й інші частини Данського королівства.

Наймасштабніша хода відбулася в Копенгагені, де, за оцінками організаторів, на вулицях зібралося понад 20 тисяч людей.

У натовпі майоріли плакати з гаслами "Ні означає ні" та "Руки геть від Гренландії".

Окремі учасники одягли червоні бейсболки, що пародіювали фірмовий стиль прихильників Трампа, однак зі зміненим написом: "Make America Go Away" ("Змусимо Америку забратися геть").

У Копенгагені мітингувальники вийшли з данськими та гренландськими прапорами, наголошуючи, що "жодна країна не продається".

Підтримку висловили також у Канаді – мітинг відбувся у столиці інуїтської території Нунавут.

У Нууку на демонстрацію виходили цілими родинами.

Місцеві жителі зазначають, що навіть у школах вчителі почали обговорювати з дітьми загрозу суверенітету та роль НАТО, навчаючи їх "стояти за себе, якщо інша країна чинить тиск".

Саме під час завершення маршу стало відомо про намір Трампа запровадити нові мита проти європейських країн, що лише посилило обурення натовпу.

"Я сподіваюся, це покаже йому (Трампу – ред.), що ми в Європі єдині.

Ми не здамося без бою", – заявив офіцер поліції Нуука Том Олсен.

"Спочатку вони позиціювали себе як друзі та союзники, стверджували, що хочуть зробити Гренландію кращою… А тепер вони просто погрожують нам", – підкреслила зміну ставлення США до острова колишня депутатка парламенту Гренландії Тіллі Мартінуссен.

Що передувало:.

14 січня Трамп висунув вимогу щодо купівлі Гренландії, назвавши це стратегічною необхідністю для Сполучених Штатів, та розкритикував європейські країни за відправку військового контингенту на захист острова.

Гренландія, де проживає 57 тисяч людей, має широку автономію з 1979 року, проте оборону та зовнішню політику контролює Копенгаген.

Більшість як демократів, так і республіканців виступають проти використання військової сили для анексії острова.

Сам Трамп назвав результати цього опитування "фейковими".