/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F52%2Febd813918b806f02759622877780fb3f.jpg)
Три технології, які змінять біотехнології у 2026 році
На початку року MIT Technology Review опублікував щорічний список десяти проривних технологій. До нього традиційно входять рішення, що вже заявили про себе й можуть суттєво вплинути на різні галузі в майбутньому. У 2026 році серед ключових напрямів опинилися енергетика, штучний інтелект, космічні дослідження та, окремо, біотехнології й медицина. Про це розповідає 24 Канал із посиланням на MIT Technology Review.
Які біотехнології визначатимуть найближчі роки?
Редакція виділила три біотехнологічні тренди, які здатні радикально змінити уявлення про лікування хвороб і навіть саме життя. Йдеться про персоналізоване редагування генів у немовлят, відновлення генів вимерлих видів і технології оцінювання ембріонів за бажаними характеристиками.
Персоналізоване редагування генів у немовлят. У серпні 2024 року народився КДжей Малдун, у якого діагностували рідкісне генетичне захворювання. Через нього в організмі накопичувався токсичний аміак, що могло призвести до летальних наслідків або серйозних неврологічних уражень. На той момент основним варіантом порятунку для дитини була трансплантація печінки.
Замість цього лікарі запропонували експериментальну терапію – індивідуально створене лікування на основі так званого base editing, яке мало виправити конкретні генетичні помилки. Після трьох доз стан хлопчика значно покращився: наприкінці року він почав ходити і вперше відсвяткував Різдво вдома.
Команда, що працювала над лікуванням, планує клінічні випробування для інших немовлят із подібними захворюваннями, але з іншими мутаціями. Дослідники сподіваються отримати регуляторне схвалення на основі невеликого дослідження, що може зробити надзвичайно дорогі терапії доступнішими. Вартість лікування КДжея оцінюють приблизно в 1 мільйон доларів.
До цього напряму приєднуються й інші науковці. Зокрема, Федір Урнов з Університету Каліфорнії в Берклі, який допомагав у розробці терапії, став співзасновником стартапу Aurora Therapeutics. Компанія планує створювати генно-редагувальні препарати для лікування фенілкетонурії. Ідея полягає в тому, щоб один препарат можна було адаптувати під конкретного пацієнта без повторних клінічних випробувань. Регулятори у США вже сигналізували, що готові розглядати шлях схвалення таких персоналізованих рішень.
Відродження генів вимерлих видів. 2024 рік став важливим для компанії Colossal Biosciences, яка працює над відновленням вимерлих тварин, зокрема мамонтів і дронтів. У березні компанія заявила про створення так званих вовняних мишей – гризунів із густою шерстю та кучерявими вусами, схожими на риси мамонтів.
Як пише Startus Insights, уже за місяць Colossal повідомила про появу трьох так званих лютововків. За словами компанії, для цього в ДНК сірих вовків внесли 20 змін, спираючись на аналіз генетичного матеріалу зі стародавніх кісток. Чи можна вважати цих тварин справжніми лютововками – питання дискусійне, але сама технологія привернула значну увагу.
Вона базується на вилученні та аналізі стародавньої ДНК з подальшим її перенесенням у клітини сучасних видів. Подібні методи дають змогу не лише краще зрозуміти еволюцію людей і тварин, а й знаходять застосування у збереженні сучасних видів. Клонування, яке також використовується в цих проєктах, розглядають як інструмент для захисту біорізноманіття, а не лише для відтворення вимерлих або загиблих тварин.
Оцінювання ембріонів за генетичними ознаками. Процедура екстракорпорального запліднення давно передбачає створення ембріонів у лабораторії та їх оцінювання перед перенесенням у матку. Спочатку це зводилося до аналізу шансів на успішний розвиток.
З часом технологія ускладнилася. Лабораторії навчилися відбирати кілька клітин ембріона, аналізувати ДНК і перевіряти його на наявність генетичних захворювань. Перелік таких захворювань постійно зростає. Тепер деякі компанії пішли ще далі, пропонуючи батькам відбір ембріонів за такими характеристиками, як зріст, колір очей або навіть рівень інтелекту.
Цей підхід викликає гострі суперечки. Критики наголошують, що складні риси, зокрема IQ, залежать від багатьох факторів, і наука досі не повністю розуміє їхню взаємодію. Також лунають застереження щодо можливих проявів євгеніки. Водночас компанія Nucleus, яка надає подібні послуги, активно просуває ідею вибору найкращого можливого ембріона, попри етичні запитання та наукові обмеження.
