Чому Європа є загрозою для Трампа і в чому її сила

Попри твердження президента США Дональда Трампа, віцепрезидента Джей Ді Венса та їхніх адептів руху MAGA, Європейський Союз не перебуває в занепаді.

Навпаки – у багатьох аспектах європейський проєкт виявився успішнішим, ніж могли уявити навіть найоптимістичніші з його засновників, вважає професор права ЄС в HEC Paris Альберто Алеманно.

Детальніше про переваги Європи та виклики, з якими вона стикається, – в його колонці Успіх Європи: що недооцінив Трамп і в чому ЄС кидає виклик США та Китаю.

Далі – стислий її виклад.

Автор колонки зауважує, що уперше в новітній історії інші світові гравці визнають Європу як самостійного політичного актора.

"За останні три десятиліття Європа створила політичний і регуляторний порядок, який зовнішні сили вже не можуть обійти, ведучи справи з 27 національними урядами окремо.

Натомість їм доводиться мати справу з Європою як єдиним цілим", – пише Альберто Алеманно.

За його словами, Європу більше не сприймають лише як геополітичного актора – а як конкурентну модель організації економічного та політичного життя, як політичну спільноту.

"На відміну від американського капіталізму з його акцентом на швидкість, масштаб і накопичення, а також від китайського авторитаризму, який підпорядковує ринки й політичну владу централізованому державному контролю, європейська соціальна ринкова економіка ставить у центр демократичний вибір, соціальний захист і верховенство права", – пояснює професор права ЄС в HEC Paris.

Він звертає увагу, що ворожість адміністрації президента США Дональда Трампа до ЄС полягає не в окремих регуляціях, а у спротиві системі, в якій працівники мають голос через колективне ухвалення рішень, загальна охорона здоров’я та освіта є правами, а антимонопольне право захищає конкуренцію замість підтримки державних або політично наближених компаній.

Алеманно зазначає, що багатонаціональні компанії, що прагнуть доступу до ринку ЄС, не мають іншого вибору, окрім як пристосуватися до європейських правил, що дозволяє ЄС диктувати умови глобальної конкуренції.

На думку автора колонки, запекла опозиція до європейської моделі є доказом її успіху: вона стала силою, з якою змушені рахуватися, а не ігнорувати.

"Цифри говорять самі за себе.

Провідні економіки ЄС не поступаються США або навіть перевищують їх за продуктивністю на годину праці, мають вищу тривалість життя та значно нижчий рівень нерівності в доходах.

Рейтинги якості життя стабільно ставлять такі європейські міста, як Відень і Копенгаген, вище за їхні американські аналоги", – пише професор права ЄС в HEC Paris.

Він додає, що Європа прийняла ще й мільйони мігрантів, не підірвавши соціальної згуртованості.

"У сукупності ці риси пояснюють, чому авторитарні режими сприймають ЄС як загрозу, а компанії, орієнтовані на максимізацію прибутку, – як обмеження.

ЄС бракує не інституційної спроможності, а політичної волі захищати власну модель і довести процес інтеграції до завершення", – наголошує автор колонки.

Безперечно, Європа стикається з серйозними викликами і в ЄС зійшлися на єдиному діагнозі: надмірне регулювання.

"Логіка цього регуляторного відкату проста: у світі, де домінують США та Китай, Європа має відмовитися від своєї соціально-ринкової моделі, щоб залишатися конкурентною", – пише професор права.

При цьому він вважає цей шлях хибним.

"Таке міркування плутає успіх із поразкою.

Європа не може просто наслідувати Америку чи Китай, адже їй бракує фінансової та військової переваги першої і централізованого контролю над працею та капіталом другого", – пояснює співробітник HEC Paris.

Докладніше – в колонці Альберто Алеманно Успіх Європи: що недооцінив Трамп і в чому ЄС кидає виклик США та Китаю.